Що потрібно знати батькам

ЧИ КОРИСНО ДІТЯМ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ВЖИВАТИ СОЛОДОЩІ?

Солодощі дітям до 2-х років краще не давати. У більш старшому віці їх дозволяють (але не кожного дня) після їжі, а при гарному апетиті — зрідка та в проміжку між прийомами їжі, але не до їди, бо це знижує апетит. Не слід давати шоколад та шоколадні цукерки, тому що вони сприяють появі ексудативного діатезу та інших алергічних захворювань. Обмежувати вживання дітьми солодощів необхідно у будь-якому віці. Насамперед це пов’язане з тим, що вони шкідливі для; зубів. У жодному разі не можна давати цукерки, особливо льодяники, перед сном: кислоти, що виникають під час бродіння цукру, будуть протягом ночі роз’їдати зуби. Окрім того, надлишок цукру погіршує діяльність залоз внутрішньої секреції (насамперед, підшлункової залози).

ЯКИХ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ СЛІД ДОТРИМУВАТИСЯ В ДОМІ, ЩОБ УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД ОПІКІВ?

Не залишайте дітей наодинці з вогнем, що не захищений досить надійно. Ніколи не проносіть гарячих рідин над дітьми, не ставте їх на край столу. На столі вони мають стояти так, щоб до каструль, чайника та подібних предметів дитина не могла дотягнутися. Під час приготування ванни завжди наливайте спочатку холодну воду, а потім розбавляйте її гарячою. І нарешті останнє, вже класичне — ховайте надійно сірники!

ЧИ НЕБЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ДИТИНИ ЗАХВОРЮВАННЯ НА КРАСНУХУ?

Краснуха — вірусна інфекційна хвороба, яка протікає значно легше, аніж кір, але нагадує її за характером висипу. Починається краснуха з появи на тілі дрібноп’ятнистого висипання, переважно на зовнішній поверхні рук, ніг та сідницях. У меншому ступені уражаються обличчя і тулуб. Симптомами хвороби є також незначний нежить та кашель, іноді можливе підвищення температури до 37,5—38 градусів. Хворий, як правило, не проявляє особливих скарг. Висипання через 3—4 дні проходить, і через п’ять днів від початку захворювання дитина може бути виписана в дитячий заклад. Остаточне рішення цього питання приймає лікар. Хворому на краснуху показаний постільний режим, поки тримається підвищена температура. Приміщення, де перебуває хвора дитина, слід часто провітрювати. Загалом ця хвороба не представляє небезпеки для дитини.

ЯКЕ ВЗУТТЯ КРАЩЕ НОСИТИ ДИТИНІ?

Краще взуття для дитини — шкіряне або з якісного замінника шкіри, із супінаторами, підборами не вищими за 8 мм та міцними задниками й загладженими краями. Попіклуйтеся про те, щоб колір взуття відповідав одягу та дитячим аксесуарам. Для осінньо-зимового періоду взуття слід купувати на розмір більше, для літа «- за розміром ноги. Основна вимога для домашнього взуття — зручність та відпочинок для ніг, тому добре одягати сандалії або тапочки з підборами. Не варто застосовувати для щоденної носки «чешки» або капці на м’якій підошві. У них дитині незручно рухатися. І нога при цьому може формуватися і розвиватися не зовсім правильно. Якщо вдома досить тепло, діти можуть обходитися і без взуття: ходити босоніж дуже корисно для дитини.

ЯКИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ СЛІД ДОТРИМУВАТИСЯ ПІД ЧАС МИТТЯ ГОЛОВИ ДИТИНИ?

У багатьох дошкільнят миття голови нерідко супроводжується негативними емоціями через потрапляння піни в очі, дії води тощо. Щоб запобігти такій ситуації, необхідно вжити наступних заходів. Правильно вибрати шампунь, який не викликає подразнення слизової оболонки очей. Такими є спеціальні дитячі шампуні. Кращі з них виготовляються на основі білків, іцо живлять коріння волосся. Миття слід починати з намочування волосся теплою водою. Половину порції шампуню вилити на голову дитини і збити піну. Потім волосся прополоскати і процедуру повторити. Не варто терти волосся, його треба легко перебирати пальцями. Ретельне споліскування волосся максимально очищує його та надає блиск. Після миття голови дитини її витирають теплим та сухим рушником.

ЧИ МОЖНА КЛАСТИ ДВОРІЧНУ ДИТИНУ ІЗ СОБОЮ В ЛІЖКО, ЯКЩО СЕРЕД НОЧІ ВОНА ПРИЙДЕ У СПАЛЬНЮ БАТЬКІВ?

Певно, що вночі найлегше вчинити саме так. Але. дуже скоро батькам стане зрозуміло, що цього робити не треба, тому що малюк почне звикати спати тільки в їхньому ліжку. Це створює незручності для батьків. Більшість фахівців вважають, що це дуже шкідливо і для дитини. Тому необхідно швидко, твердо та впевнено відводити дитину назад у її постіль. Не варто навіть залишатися з нею у кімнаті. Іноді можна затриматися на кілька хвилин, але в жодному разі не лягати в ліжко малюка, навіть, якщо воно просторе. Дитині до трьох років краще спати в огородженому дитячому ліжечку.

ЯК НАВЧАТИ ДИТИНУ СПІЛКУВАТИСЯ З ОДНОЛІТКАМИ?

Формуючи в малюка прагнення до спілкування, батьки мають заохочувати навіть найнезначніші його спроби гратися з однолітками. Якщо двоє малюків намагаються обмінятися іграшками, можна схвалити це: «Толя погрався і віддав Володі. Молодець!» Грається дитина сама, але поруч з іншими. Це також можна відзначити: вона навчилася не заважати, покладений початок поваги до справ оточуючих. Дорослий каже: «Добре грався, не заважав нікому». Маленьких дітей, які ще не вміють домовлятися між собою, слід спонукати до об’єднання з іншими малятами. Наприклад; «Запропонуй цій дівчинці свій совочок, хай пограється поруч із тобою», «Запитай, як звуть цього хлопчика, і пограйся з ним в м’ячика», «Запроси Павлика разом подивитися малюнки в книзі», «Сідайте поруч зі мною, і я розповім Вірі, Маринці і тобі цікаву казочку».

ЯК ПРИВЧИТИ МАЛЮКА ПРИБИРАТИ ІГРАШКИ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ГРИ?

Коли заняття або гра закінчені, від дітей, дійсно, вимагається вміння прибрати за собою все, із чим вони займалися. Це найважчий і не зовсім приємний обов’язок, який не завжди співпадає з настроєм дитини. Малюкам необхідно постійно нагадувати і показувати, як і де слід скласти іграшки. Іноді дитина, підкоряючись цій вимозі, виконує її формально, недбало. Наприклад, ставить пірамідки на місце, але вони не складені як належить, кільця нанизані непослідовно. Подібні дрібниці слід відзначити і попросити навести лад. Показати, як це зробити, або запропонувати: «Давай разом приберемо». Іноді «на допомогу варто підключити старшого брата чи сестру.

ЯК ВИХОВАТИ В ДИТИНІ ДБАЙЛИВІСТЬ, БЕРЕЖЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО РЕЧЕЙ?

Навчаючи малят діям з предметами, поясніть, що іграшки, посібники, речі тоді лише слугують довго, якщо з ними поводяться акуратно: «Кубики після гри складають у коробок, інакше картинки на них затруться, відклеяться і ними не можна буде гратися». Покажіть: «Ось так їх вкладають — рівненькими рядочками, щільно прикладаючи один до одного. Бачиш, тепер кришка коробка вільно закривається, і він залишиться цілим, а кубики не розгубляться». Допомагаючи дитині роздягатися, поясніть: «Речі складають акуратно, ось так: спочатку капці — їх постав біля, ліжка, потім сорочку, колготи. Усе це акуратно повісь на стільчик. Тобі зручно буде одягатися вранці, бо все вже напоготові, ніщо не зімнеться, бери та одягай!» Якщо дитина розуміє мету своїх дій, вона швидше засвоює вимоги, у неї легше формуються навички охайності.

ЧИ МОЖНА ПОДОЛАТИ ЖАДІБНІСТЬ ДИТИНИ?

Якщо прояв жадібності є нестійким, зустрічається лише за певних ситуацій, то батькам цілком під силу допомогти дитині подолати цю рису характеру назавжди. Для початку розкажіть малюкові, що почуває людина, із якою він не бажає ділитися. Наприклад, ви помітили, що інша дитина зацікавлено дивиться на гарну ляльку, яку тримає в руках ваша донька. Намагайтеся перемкнути увагу своєї дитини на іграшку приятеля. Запропонуйте дітям зробити обмін на певний час. Ви побачите, що поступово ваша дитина навчиться отримувати насолоду від того, Що вона змогла когось порадувати. Обов’язково кажіть дитині і демонструйте, як ви задоволені та горді за неї, якщо вона поділилася з кимсь яблуком, іграшкою. Чим частіше ви будете заохочувати малюка ділитися з оточуючими і хвалити його за вияв щедрості, тим охочіше він буде радувати своєю увагою вас, інших близьких людей та своїх Друзів.

ЯК ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ, ЯКЩО ДИТИНА ЗАНАДТО ВРАЗЛИВА?

Уразливі діти вимагають набагато більше похвали й уваги, ніж інші малята. Якщо малюк занадто вразливий, такій дитині краще уникати порівняльних оцінок з іншими дітьми (хтось кращий, а хтось гірший). Уразливі діти дуже активно реагують на сторонню оцінку, тому в їхньому вихованні не можна застосовувати принцип «що скажуть люди». Позбавте дитину необхідності постійно доводити свою перевагу. Щоб дитина розвивалася спокійно та гармонійно, створіть у родині атмосферу толерантності, тепла та доброзичливості, тобто умови, коли кожного приймають таким, який він є.

У ЧОМУ ПЕРЕВАГИ М’ЯКОЇ ІГРАШКИ?

М’яка іграшка гарна тим, що її можна досхочу пом’яти, а потім подружитися з нею — тільки вона не повинна бути за розміром більшою від дитини. Хоча зараз у моді гігантські слоники, ведмеді та зайці, вони годяться більше як деталі інтер’єру дитячої кімнати. Навіщо потрібна іграшка, яку навіть не обіймеш і нікуди не потягнеш? Краще, коли різні частини іграшкової тварини зроблені з різних за фактурою тканин (то більш м’яких, то трохи шорсткіших). Привертає увагу дитини також іграшка, яка не повністю схожа на свій живий прототип: наприклад, якщо слон синій, а у зеленого равлика червона мушля.

ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВО ДЛЯ ДИТИНИ ДОТРИМУВАТИСЬ ПЕВНОГО РЕЖИМУ ДНЯ?

Режим — точно встановлений порядок життя — не вигадка фахівців. У його основі — багатовікове спостереження за розвитком природи та фізіологічними процесами людини. На цій основі фізіологи, гігієністи, педагоги розробили науково-обґрунтовані рекомендації з організації життя людини, з розумної зміни видів її діяльності. Дитині встановлюють постійний режим дня, якого «необхідно строго дотримуватися. Це сприяє її правильному розвитку, привчає до дисципліни, формує уявлення про обов’язки. На науковій основі доведено, що прийом їжі, вкладання спати, прогулянки, ігри — усе це сприяє зросту, зміцненню здоров’я та врівноваженому психологічному стану дитини.

ЯК НАДАТИ ПЕРШУ ДОПОМОГУ ДИТИНІ ПРИ ПОТРАПЛЯННІ ЧУЖОРІДНОГО ТІЛА В ОКО?

Чужорідні тіла (пил, пісок, комахи тощо), потрапивши на поверхню ока, подразнюють слизові оболонки і викликають біль та сльозоточивість. У разі потрапляння чужорідного тіла в око дитини не слід терти очі, тому що при цьому можна поранити роговицю. Чужорідне тіло видаляють з ока шляхом промивання його ваткою, змоченою теплою водою. Можна скористатися іншим способом: чисто вимитими пальцями захоплюють нижній край верхньої повіки і відтягують її вниз та вперед, утримуючи в такому положенні 10—15 секунд; сльозотеча при цьому вимиває чужорідне тіло.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА ПОЧАЛА ЗАЇКАТИСЯ?

Якщо у дитини заїкання тільки-но почалося, потрібно, щоб вона протягом кількох днів майже не говорила і тим самим як би відвикла від заїкання. Якщо заїкання вже закріпилося, режиму мовчання недостатньо. Тоді слід привчити дитину говорити повільно, бо під час поспіху заїкання посилюється. Дитині рекомендується говорити тільки на видиху (попередньо набравши в легені повітря), злитно, іноді злегка наспівом. Позитивну дію при боротьбі із заїканням мають мовленнєві вправи, під час яких мати або педагог кілька разів на день повторюють одночасно з хворою дитиною віршик або якийсь інший, добре їм відомий, вислів, текст. У цьому випадку заїкання зникає, і дитина поступово звикає говорити вже не заїкаючись.

ЧИ ЗАВЖДИ БАТЬКИ МАЮТЬ ДОТРИМУВАТИСЯ ОБІЦЯНОК, ДАНИХ СВОЄМУ МАЛЮКУ?

Для нормального розвитку і зміцнення другої сигнальної системи (реакції на смислове значення слів) та її нерозривного зв’язку з першою (образне мислення дитини) необхідно, щоб кожне сказане дитині слово було підкріплено реальним відчуттям. Кожна обіцянка повинна бути виконана. Ви обіцяли купити морозиво, то обов’язково маєте купити його дитині, і саме морозиво, а не замінити його якимись іншими солодощами, бо слово «морозиво» повинно бути підтримане відповідним виглядом, смаком. Слово «морозиво» має викликати таку саму емоційну та вегетативну реакцію (слино-соковиділення тощо), як піднесена до рота скляночка з морозивом. Ви обіцяли у неділю піти з дитиною в зоопарк, то повинні обов’язково це зробити. Навіть у тому випадку, якщо дитина чимось завинила, ви не маєте права не виконати обіцяного (якщо воно не було обіцяно умовно, наприклад, за умови хорошої поведінки). При абсолютній необхідності покарайте малюка за провинність, але обіцяне не може бути невиконаним.

ЯКІ ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ ДИТИНИ МОЖУТЬ ПРИЗВЕСТИ ДО ВИКРИВЛЕННЯ ЗУБІВ?

Часто викривленню зубів дитини сприяють, дійсно, шкідливі звички, зокрема, смоктання великого пальця. Правильний ріст зубів буде порушений під час просування верхніх зубів уперед, а нижніх назад з одночасною деформацією піднебіння. Відучити малюка від цієї шкідливої звички непросто, легше це зробити у дитини, коли вона засинає, витягаючи палець з рота. Поступово малюк почне засинати без смоктання пальця.

ЧИ ПРАВДИВА ДУМКА, ЩО ДІТЯМ КРАЩЕ СПАТИ ТІЛЬКИ НА ПРАВОМУ БОЦІ?

Така думка є хибною. Примушувати малюка спати лише на правому боці недоцільно, тому що тривале перебування в одному і тому самому положенні може призвести до небажаних наслідків: наприклад, деформації грудної клітки, викривлення хребта. Кращою позою для сну дитини є, певно, поза на спині. Шкідливо також дітям спати, притискаючи коліна до живота, згорнувшись «калачиком», тому що це перешкоджає нормальному кровообігу.

ДВОРІЧНА ДИТИНА ВИЯВЛЯЄ БАЖАННЯ ДОПОМОГТИ МАМІ В ГОСПОДАРЧИХ СПРАВАХ. ЧИ ТРЕБА ДОЗВОЛЯТИ МАЛЮКОВІ ЦЕ?

Найпоширеніша помилка — усунути дитину від хатніх справ, підмовлятися від її допомоги, тому що матері завжди простіше та Швидше щось зробити самій, ніж навчити цього малюка. Кожна дитина обов’язково намагається наслідувати того, хто працює: береться за віник чи пилосос, за посуд, ганчірку. Ось тут би і не відштовхнути її, а підбадьорити, навіть якщо сміття потрапляє не туди, куди треба, а чиста чашка знову плюхає в мильну воду. Важливо пробудити в дитини бажання допомогти. «Спасибі, мій помічнику, як добре з тобою працюється, як швидко ми все разом зробимо!». Дозвольте вашому малюкові відчути себе вмілим, потрібним, незамінним! Хвилини, витрачені на переробляння, навчання (лагідне, тактовне), розмови з дитиною, обернуться потім годинами зекономленого часу і тією дорогоцінною турботою, про яку ми всі, батьки і матері, так мріємо.

ЯК ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ, ЯКЩО ДИТИНА ЧАСТО ПЛАЧЕ?

Одним із частих емоційних проявів у дітей виступає плач, причому далеко не завжди він свідчить про наявність негативних емоцій. Іноді плач слугує для привертання уваги дорослих і як прохання про допомогу або скарга. Взагалі, плач дошкільника вказує на якесь сильне переживання, відчуття страху, стурбованості, збудження. Розрізняють плач-вередування, плач-прохання, плач-протест, плач-скаргу, плач-вимогу, просто сигнал та емоційну розрядку. Разом із тим стан, який настає після плачу, характеризується як полегшення, він заспокоює дитину та покращує її настрій. Що ж робити батькам в таких ситуаціях? Під час плачу давати будь-які накази та поради дитині недоцільно, тому що вона, знаходячись у стані афекту, погано їх розуміє. Карати плачучу дитину не можна, бо тим самим до однієї негативної емоції буде додаватися інша, а малюк забуває причину покарання. Не варто поспішати у припиненні плачу, слід спокійно добитися довірливого контакту або гарантії відсутності покарання, виявити причину та розібратися в ситуації.

ЯКУ РОЛЬ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ ВІДІГРАЮТЬ ЕМОЦІЇ?

На думку видатних педагогів, роль емоцій у вихованому процесі малюка надзвичайно велика. Адже для того, щоб психічне здоров’я дитини відбувалося нормальними темпами, батьки мають підтримувати у дитини почуття життєрадісності та бадьорості. Російський лікар та науковець Є. О. Аркін відзначав: «Як фізична постановка нашого тіла, так і душевна настанова по відношенню до навколишнього світу — цілковито справа виховання, результат тих прикладів та зразків, які дитина бачить та чує з боку батьків». Найголовніше в дошкільному вихованні — це любов, ласка та увага. Виховання здорових дітей вимагає від батьків уміння в усьому дотримуватися почуття міри. Дитина повинна мати можливості для захоплюючої діяльності та відчуття повноти життя.

ЯКИЙ ВПЛИВ НА ДИТИНУ МАЄ ПСИХОЛОГІЧНА ОБСТАНОВКА В РОДИНІ?

Обстановка в родині має істотний вплив на психічне та фізичне здоров’я малюка. Тут важливі насамперед доброзичливі стосунки між членами родини. Скандали, суперечки між батьками, різкість та грубість у звертанні старших одне до одного, просто прояви відсутності такту травмують нервову систему дитини, призводять до неврівноваженості, дратівливості та нервозності. До цих же наслідків призводить і непомірне застосування всіляких заборон на кшталт «не чіпай», «не лізь», «не бігай» тощо. Таке авторитарне виховання не сприяє нормальному розвиткові дітей, як і протилежна крайність у випадку «вільного» виховання, коли дитині все дозволяється. У сім’ї має бути спокійна, не гамірна обстановка, тому що постійний шум, голосні розмови є сильними і шкідливими подразниками для нервової системи малюків. Повернувшись увечері з дитячого садка, дитина сповнена вражень дня. їй необхідно дати можливість поділитися ними, а потім спокійно погратися та підготуватися до нічного сну.

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО ТЕ, ЯК СЛІД СТЕЖИТИ ЗА ЗУБАМИ ДИТИНИ ТА З ЯКОГО ВІКУ її ПОКАЗУВАТИ СТОМАТОЛОГУ?

Батькам слід подбати про те, щоб дитина систематично здійснювала догляд за зубами. Неправі ті тата й мами, які вважають, що про молочні зуби дбати непотрібно. Дитині, з появою перших чотирьох різців, потрібно чистити зуби. Спочатку це роблять дорослі (маленькою м’якою щіткою). З 3-х років слід дошкільника навчити чистити зуби самостійно. Чищення повинне бути ретельним для видалення нальоту на зубах, який утворюється в місцях з’єднання зубів із яснами і містить багато мікробів та частинок їжі. Пам’ятайте, що запорука здоров’я зубів — здорові ясна, тому їх чистити треба обов’язково, навіть під час випадання зубів, але, звичайно, не торкаючись при цьому хворих ділянок. Складна і досить важка психологічна проблема — відвідування дошкільником зубного лікаря. Регулярно показувати малюка стоматологу потрібно починаючи з 3 років, і такі візити мають проводитися не рідше, ніж двічі на рік. Батьки повинні стежити за станом зубів, при перших проявах карієсу у вигляді маленької темної цятки слід починати лікування цього зуба. Видаляти здорові молочні зуби не потрібно, тому що вони підготовляють основу для постійних зубів. При видаленні хворого зуба лікар вводить спеціальну пластинку для заповнення порожнього місця та попередження викривлення зубів. Вирівнювати зуби краще з 4-річного віку. На жаль, багато батьків не звертають уваги на це і в результаті виникає проблема нерівних зубів. Такі зуби не тільки можуть бути причиною низки захворювань, але й порушувати нормальний фізичний і психічний розвиток малюка через погане пережовування і, як наслідок цього, неякісне засвоєння їжі.

ЧИ ШКІДЛИВО ДІТЯМ, ЗОКРЕМА, ДОШКІЛЬНИКАМ, ПЕРЕСИПАТИ?

Ще з античних часів відомо, що надлишковий сон має на організм людини несприятливу дію. Божественний Евмей говорив Одисею: «Сон непомірний — шкідливий». Дуже гарно сказав про це видатний педагог К. Д. Ушинський: «Надлишковий сон посилює рослинний процес більше, ніж того вимагає діяльність тваринного організму, і робить людину кволою, неквапливою, тупою, лінивою, збільшує об’єм її тіла — словом, робить її більш рослиною. Ось чому виховання, піклуючись про гармонійний розвиток людського організму, повинно керувати і сном». Надлишковий сон розвиває у дитини флегматичні риси, затримує розумовий розвиток, порушує функції серцево-судинної, травної та інших систем. Діти, які надто багато спали вдома на вихідних, у понеділок вранці мають в’ялий вигляд, інертні, частіше проявляють дратівливість та капризи, швидко стомлюються.

ЯКІ ЛЯЛЬКИ КРАЩЕ КУПУВАТИ ДІВЧИНЦІ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ?

Так як діти самі вигадують різноманітні ігрові ситуації, то лялька, з якою зможе душевно погратися дівчинка 3—4 років, має бути зовнішньо схожою на дитину. Таку іграшку легко одяг ти і роздягти, на неї просто пошити одяг. Про це часто забувають батьки, даруючи, наприклад, чотири річній доньці ляльку Барбі. Ця лялька може зламати всю гру дитини. По-перше, вона схожа на жінку, а не на дівчинку. її не можна зробити ні мамою (адже цю роль дівчинка залишає за собою), ні дочкою. По-друге, вона сама задає стиль у поведінці, що знову-таки хоче робити дитина. Барбі можна просто водити, одягати, причісувати. Але дати їй роль у світі, створеному фантазією дитини, не вийде.

ЧИ КОРИСНО НАВЧАТИ ДИТИНУ ВИМОВЛЯТИ СКОРОМОВКИ ТА ЧИСТОМОВКИ?

Одним із важливих завдань дошкільного виховання є розвиток мовленнєвої культури малят, удосконалення їх дикції, голосового апарату, формування правильної артикуляції. У роботі педагогам і батькам малюків доцільно використовувати спеціальні ігрові вправи, які допоможуть усунути неправильну та закріпити у дітей правильну вимову найбільш проблемних звуків, сприятимуть чистоті та загальній культурі мовлення. Такими вправами є скоромовки та чистомовки. Вони зазвичай дуже до вподоби малюкам, бо їх вимовляння сприймається як весела забава: той, хто прагне швиденько продекламувати скоромовку, часом припускається смішних помилок, «спотикаючись» чи перекручуючи слова. Під час виконання ігрових вправ для удосконалення мовлення необхідно звертати увагу на те, щоб спочатку діти вимовляли слова чітко та повільно, звертаючи увагу на правильність вимови складних звуків. Згодом скоромовки виконуються у більш швидкому темпі. З метою тренування голосового апарату скоромовки та чистомовки вимовляються з різною голосовою динамікою: пошепки, голосніше, голосно. Доцільно також навчати малят промовляти ігровий мовленнєвий матеріал з різною мовною інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму. У педагогічній практиці скоромовкам та чистомовкам належить також вагома роль ще й тому, що вони у формі цікавої гри розвивають у малят увагу і повагу до кожного вимовленого звуку, слова, спонукають до чіткості, виразності та ясності мовлення.

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО ІСТЕРИЧНІ РЕАКЦІЇ ДИТИНИ?

У деяких сім’ях, де є лише одна дитина, їй приділяють багато уваги, за першою вимогою виконують усі її примхи та забаганки. З такої дитини зазвичай виростає егоїст, який прагне мати тільки задоволення, уникає труднощів, бо долати їх він не вміє. Будь-які складнощі, перепони викликають у такого малюка крик і сльози. У таких дітей розвивається прагнення бути завжди в центрі уваги, відігравати першу роль, викликати захоплення оточуючих. Якщо ж це не вдається, то з’являються серйозніші нервовості. Вони виражаються в різних розладах. Іноді істеричні припадки можуть мати перебіг у вигляді знепритомлення з підвищеною пітливістю, почервонінням або зблідненням шкіри, підвищенням температури тощо. У дошкільників такий приступ виражається зазвичай у тому, що вони падають на підлогу або землю, починають розмахувати руками і совати ногами, кричати. Якщо батьки виконують висловлені в такий спосіб вимоги дитини, то сприяють тому, що такий метод добиватися бажаного закріплюється, стаючи звичкою.

ЧОМУ ДІТИ ЛАЮТЬСЯ ТА ЯК БОРОТИСЯ З ЛИХОСЛІВ’ЯМ ДОШКІЛЬНИКА?

Нецензурні вислови, лайливі та брутальні слова, які; принижують і ображають людей, дійсно засмічують дитяче мовлення та дратують і засмучують батьків. Джерел лихослів’я дуже багато: це і телебачення (навіть сучасні мультфільми мають грубі, жаргонні вислови), і дитячий садок, і двір, де гуляють малюки, і навіть іноді родина. Чому діти лаються? Поки вони ще малі (до 5-ти років), то просто поводяться, як папуги — копіюють дорослих, не розуміючи того, що кажуть. Реакція батьків на таку поведінку дітей відіграє дуже важливу роль, і зволікати тут не варто. Почувши з уст малюка брутальне слово, обов’язково спокійно скажіть йому, що так говорити недобре і що такі слова вас засмучують. Поясніть, чому саме ці слова не слід вживати. Не думайте, що малюк вас не зрозуміє. Нехай зміст вашої промо- ви буде йому не зовсім зрозумілим, зате він почує вашу стурбовану інтонацію і, певно, вирішить, що так краще не робити.

ЯК ВІДРІЗНИТИ НАПОЛЕГЛИВІСТЬ ДИТИНИ ВІД її ВПЕРТОСТІ?

Потрібно навчати малюка не відступати від наміченої мети, долати перешкоди, які виникають на шляху до неї, у разі потреби, перебираючи різні варіанти дії, шукати нові шляхи і врешті-решт добиватися задуманого. Але таку наполегливість у жодному разі не слід плутати із впертістю, яка завжди інертна, шаблонна і, як правило, морально невиправдана, адже спрямована на досягнення чисто егоїстичних цілей. Вперта, дитина майже ніколи не аналізує ситуацію, не виявляє критичності стосовно своїх дій та не розмірковує щодо вибору засобів. Вона діє добре засвоєними способами (крик, сльози, істеричні вихідки), які, на жаль, нерідко дозволяють малюкові отримати бажане, але гальмують формування необхідних властивостей та позитивних рис характеру.

ЯК ЗАПОБІГТИ ФОРМУВАННЮ ЗАНИЖЕНОЇ САМООЦІНКИ МАЛЮКА?

Діти зі зниженою самооцінкою ростуть невпевненими в собі, стривоженими, замкненими, прихованими. Такі малюки погано почуваються в колективі, завжди задовольняються другорядними ролями. На заняттях такі діти зазвичай тихі і пасивні. Знижена самооцінка формується, як правило, у тих родинах, де до дитини пред’являють непомірні вимоги, де її ініціатива постійно обмежується, її осаджують на кожному кроці, суворо караючи за найменшу провину: замикають у порожній кімнаті, всаджують на дві години на стілець і не дозволяють рухатися, а частіше безперервно лають, фіксуючи увагу виключно на її недоліках та вадах. Батьки, уважно придивляючись до своєї дитини, знаючи її індивідуальні особливості, повинні потурбуватися про те, щоб не допустити таких небажаних відхилень в особистісному розвитку малюка. Для цього батькам можна порадити ставитись більш уважно до особистості дитини, не перебільшуючи та не зменшуючи її можливостей, а ще допомогти синові чи доньці правильно та об’єктивно оцінювати себе.

ЧИ ВПЛИВАЄ НА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ДИТИНИ РОЗВИТОК НАВИЧОК ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗОКРЕМА, МАЛЮВАННЯ?

Образотворча та конструктивна форма — це перші кроки продуктивної діяльності дошкільника. У середньому дошкільному віці дитина поступово переходить до свідомого зображення предметів, тобто до предметного зображення. У більшості малят предметне зображення з’являється на четвертому році життя. Дитина починає правильно зображувати на своїх малюнках предмети, а потім і ситуації, сюжети. Значну роль в малюнках дітей починає відігравати колір, за допомогою якого малята передають реальні властивості предмета та своє емоційне ставлення до зображуваного. Слабкий розвиток предметного малюнка після 4 років може свідчити про істотні відхилення в інтелектуальному та особистісному розвитку дитини. Занепокоєння батьків має викликати і невміння здійснювати інші види продуктивної діяльності.

ЯК НАВЧАЮТЬ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ДИТЯЧОМУ САДКУ ОСНОВАМ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ?

З переходом малят до середньої групи задачі формування культури поведінки на заняттях ускладнюються. Малят вчать умінню слухати вказівки педагога та діяти відповідно; поводитись стримано і організовано, не перебивати одне одного; на запитання відповідати по одному; брати участь у колективній бесіді; не викрикувати і не тягнути руку, а чекати, коли викличуть. Тому що діти вже мають досвід поведінки на заняттях, до них пред’являють нові вимоги, спрямовані на формування поваги до товаришів: не заважати, не відволікати сторонніми розмовами, не перебивати того, хто відповідає, а при необхідності надавати йому допомогу, проявляти доброзичливість. Ці вимоги обґрунтовують так, щоб діти зрозуміли їх необхідність: «Відповідати слід по черзі, а не всім одразу, інакше ніхто нічого не зрозуміє; той, хто підказує, перебиває свого товариша, заважає йому».

ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИТИНИ МАЮТЬ ПАЛЬЧИКОВІ ІГРИ?

Дслідження розвитку дрібної моторики дітей мають надзвичайну цінність і для педагогів, і для психологів, і для мовознавців: адже руки — багатофункціональний специфічний орган, притаманний лише людині. Рівень розвитку дрібної моторики — один із найважливіших показників інтелектуального рівня дитини. Розвиток дій з предметами в середньому дошкільному віці позитивно впливає на формування пізнавальних психічних процесів: сприйняття, пам’яті, уваги, уяви і, звичайно, на удосконалення мовлення малюків. Тому в заняттях та ігрових вправах з чотирирічною дитиною роботу з розвитку дрібної моторики та координації рухів рук слід продовжувати. Пальчикові ігри — це інсценування за допомогою пальців коротеньких римованих історій, казок тощо. Багато ігор такого роду вимагають участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в просторових поняттях («праворуч», «ліворуч», «вгору», «вниз» тощо). У ході пальчикових ігор діти, повторюючи рухи дорослого, активізують моторику рук. Тим самим відпрацьовуються спритність, уміння координувати власні рухи, концентрувати увагу на одному виді діяльності. Пальчикові ігри також сприяють розвитку творчості малят,, образного мислення, уяви, фантазії. Чотирирічні дошкільнята можуть грати в ці ігри, використовуючи кілька подій, що змінюють одна одну.

ЧИМ ШКІДЛИВИЙ ДЛЯ ДИТИНИ ТЕЛЕВІЗОР ТА СКІЛЬКИ ЧАСУ БІЛЯ НЬОГО МОЖНА ПРОВОДИТИ ДИТИНІ?

Соціологи запевняють, що дошкільнята проводять перед екраном телевізора в середньому до 50 годин на тиждень. Лікарі стверджують, що допустима тривалість перегляду телепередач для дитини старшого дошкільного віку не повинна перевищувати З0 хвилин. Більш тривалий час, проведений перед телеекраном, викликає у більшості дітей негативні зміни у стані організму: гальмується розвиток лівої півкулі головного мозку, відповідальної, зокрема, за розвиток мовлення; порушується зір; розвивається хронічна перевтома. Телепередачам слід протиставити рухливі ігри, спортивні вправи, корисну домашню роботу тощо.

ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ АВТОРИТАРНІ БАТЬКИ ТА ДО ЯКИХ НАСЛІДКІВ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ АВТОРИТАРНИЙ ТИП ВИХОВАННЯ ДИТИНИ?

Авторитарні батьки сповідують слухняність, силові методи впливу, підкоряння, обмеження свободи та автономії дитини. Вони в усьому контролюють дитину, використовують суворі дисциплінарні заходи. Діти таких батьків, як правило, відчувають себе знедоленими, вони постійно знаходяться у полоні страху і тревоги. Малята авторитарних батьків практично позбавлені незалежності, не вміють відстоювати свої інтереси, у них часто спостерігається швидка зміна настрою та агресивність.

ЯКІ ВИМОГИ БАТЬКАМ ДОЦІЛЬНО ПРЕД’ЯВЛЯТИ ДО ГРИ ДОШКІЛЬНИКА З ІГРАШКАМИ?

Дитина повинна вміти самостійно займатися грою, не заважаючи дорослим; запропонувати іграшку товаришу, ЯКИЙ при йшов у гості, гратися тихо, якщо дорослі відпочивають або спить маленька дитина, прибирати іграшки після гри на місце. Від старшого дошкільника батьки можуть вимагати, щоб він утримував в порядку та чистоті свої іграшки. Якщо іграшка зламалася, її тут же треба полагодити разом із дитиною; не можна допускати, щоб дитина складала в один і той самий ящик цілі і зламані, чисті і брудні іграшки. Зазвичай малюк діє згідно вимог дорослих, якщо ці вимоги постійні і діти розуміють їх необхідність.

ЯК ВПЛИВАЄ НА ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ НИЗЬКА ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ В ОПАЛЮВАЛЬНОМУ ПРИМІЩЕННІ?

Доведено, що бактерії-збудники багатьох застудних хвороб значно швидше гинуть при нормальній вологості повітря, ніж при надто сухому чи дуже вологому повітрі. Навіть якщо дитина не хворіє, слизова оболонка її носа може бути запаленою протягом всього опалювального сезону через сухість повітря. У деяких малят спостерігається утрудненість дихання. Помітити це явище можна зразу, тому що дитина починає дихати ротом, а не носом. Сухість в дихальних шляхах призводить до того, що вся система захисту організму стає менш ефективною. Сухе повітря негативно діє також і на шкіру голови — воно може спричинити, наприклад, появу лупи. Найбільш практичний спосіб підтримання нормальної вологості повітря в опалювальних приміщеннях (звісно, за відсутності кондиціонерів та зволожувачів) — постійно слідкувати за тим, щоб температура повітря не піднімалася вище 22 °С. Регулярно провітрюючи кімнату, можна також забезпечити достатню циркуляцію повітря, насиченого киснем.

ЯК БАТЬКИ МАЮТЬ СТАВИТИСЯ ДО ДИТЯЧИХ СВАРОК В РОДИНІ?

Доведено, що число сварок між дітьми часто залежить від ставлення до цих конфліктів батьків. Деякі тата й мами не звертають уваги на дріб’язкові сварки дітей, а часом не реагують і на незначні бійки. Але більшість батьків не допускають навіть найменших сварок між своїми дітьми, вважаючи, що цим вони зберігають спокій як для себе, так і для дітей. Психологи вважають, що батьки можуть втручатися в конфлікти між дітьми тільки тоді, коли сварки стають надто серйозними. Але робити це слід без обговорень. Мамі й татові не варто вислуховувати скарги дітей одне на одного. Якщо батьки при цьому поводяться твердо та послідовно, то діти звикають до такого ставлення до сварок, кількість яких стане поступово знижуватися.

ЯКІ ВІТАМІНИ КОРИСНІ ДЛЯ ЗОРУ ДИТИНИ?

Велике значення для хорошого зору має повноцінне харчування, що включає, зокрема, достатню кількість вітамінів, особливо D і А. Вітамін Dміститься в таких продуктах, як печінка, оселедець, жовток яєць, вершкове масло. Вітамін А є компонентом зорового пурпуру (родопсин), який входить до складу паличок, що забезпечують так званий сутінковий зір, беруть участь в біохімічних процесах ока. При його нестачі уповільнюється ріст організму, порушується гострота зору, підвищується захворюваність верхніх дихальних шляхів, шкіра обличчя і рук втрачає еластичність, стає шершавою, схильною до запальних процесів. Вітамін А міститься у вершковому маслі, молоці, яєчному жовтку, печінці. Він може також утворюватися в організмі з провітаміну А — каротину, який входить до складу рослинних продуктів: моркви, томату, хурми, шипшини, салату тощо.

ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУВАЮТЬСЯ У ПСИХІЦІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА?

Психічні функції дитини наприкінці дошкільного дитинства не тільки перебудовуються, але й інтенсивно розвиваються. Формуються нові і важливі сенсорні здібності. Помітно зростають можливості розумової діяльності, діти можуть виділяти істотне у явищах навколишньої дійсності, можуть порівнювати ці явища, виявляти ознаки схожості та відмінності у них. Психологами встановлено, що саме в цьому віці формуються умови для розвитку в наступному понятійного логічного мислення. Значна перебудова психічного світу дитини 6-го року супроводжується не менш яскраво вираженими змінами в активності головного мозку: за своїми функціональними характерне тиками він набуває здатності засвоювати та переробляти значну N об’ємом та більш складну за якістю інформацію.

ЧОМУ ВАЖЛИВО НАВЧИТИ ДОШКІЛЬНИКА ПРАВИЛЬНО ТРИМАТИ ОЛІВЕЦЬ ПІД ЧАС МАЛЮВАННЯ?

У тих випадках, коли дорослі не звертають уваги, як діти тримають олівець (пензлик) під час малювання, то малюки звикають тримати неправильно олівець — не трьома пальцями, а пучкою, напружено. При цьому пальці закривають ту частину аркуша, де дитина малює; особливо це характерно під час зображення дрібних деталей. Не навчившись правильно тримати олівець та пен­зель при малюванні, дитина буде тримати так і ручку.

ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ, ЯКЩО ВОНИ ВИЯВИЛИ, ЩО ЇХ ДИТИНА КРАДЬКОМА БЕРЕ ВДОМА ГРОШІ?

Відразу ж необхідно з’ясувати, для чого саме гроші знадобилися вашому маляті. Один із найнеприємніших варіантів — це вимагання старших товаришів. Це слід суворо припинити одразу ж. Причому необхідно зрозуміти, що дитині в такій ситуації самотужки ніяк не впоратися. Ваша дитина не повинна відчувати страху, тиску, не повинна бути жертвою. У цьому випадку не слід засуджувати її занадто суворо. Інший варіант — якщо дитина бере гроші, щоб купити на них щось своїм друзям: жувальну гумку, дрібні іграшки та інші «безцінні» речі. Як правило, це малюк робить задля того, щоб підвищити свій статус серед приятелів, завоювати довіру. Спробуйте пояснити, що друзі, яких можна задобрити подарунками,— це не надійна компанія. Намагайтеся запропонувати маляті інші способи підвищення статусу — запросіть його друзів у гості, пограйтеся усією компанією. Якщо вам так і не вдалося розкрити таємницю, навіщо маляті гроші, не слід «витягати» з нього правду будь-якими способами. Просто на майбутнє пам’ятайте, що вам потрібно мати дуже теплі, довірливі стосунки зі своєю дитиною. Тоді для вас не будуть загадкою таємні мотиви її поведінки. Вона поділиться з вами своїми проблемами, бажаннями, і ви зможете купити дитині саме ту іграшку, про яку вона давно мріяла, разом піти до магазину і витратити якусь невелику суму грошей, допомогти їй обрати подарунок для друга тощо. Якщо випадки, коли дитина бере гроші або чужі речі, стали досить частими, потрібно звернутися до дитячого психолога. потрібно допомогти малюкові знайти заняття, яке було б для нього захопливим, корисним та цікавим. Якщо дитина почувається не впевненою в собі, намагайтеся створити такі ситуації, у яких вона відчуватиме власні переваги та успіх.

ЯКІ РЕАКЦІЇ В ДИТИНИ МОЖУТЬ ВИКЛИКАТИ ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ КОРУ?

Щеплення проти кору досить часто викликають у дітей неприємні реакції. Наприкінці першого — на початку другого тижня після щеплення підвищується температура, починається кашель, можуть з’явитися висипання на шкірі, тобто фактично малюк переносить «легкий кір». Потрібно врахувати, що в деяких малят реакція на щеплення може бути дуже вираженою. Батьки повинні знати це і пам’ятати, що кір продовжує залишатися хворобою, яка може бути небезпечною для життя, а щеплення проти кору попереджує цю небезпеку.

ЯК ЗАХИСТИТИ ДИТИНУ ВІД НЕБЕЗПЕКИ ВЗАЄМОСТОСУНКІВ З НЕЗНАЙОМИМИ ОСОБАМИ?

Така небезпека, дійсно, існує. Дитина старшого дошкільного віку повинна добре знати, що до неї можуть підійти старші діти, незнайомі дядечка та тітоньки з найспокусливішими та заманливими, але небезпечними, пропозиціями. Щоб вберегти дитину від цієї небезпеки, слід розвивати в ній інтуїцію, спостережливість, концентровану увагу. З цією метою розповідайте своєму малюку про те, що означають жести, міміка, рухи людей; як вони відображають характер і миттєві настрої оточуючих. Разом зі своєю дитиною обігравайте ситуації: «Давай обійдемо насторожену або злу людину», «Хто найшвидше відшукає добрі, лагідні очі?», «Як вчора увечері тато виказав свою любов до тебе?» і таке інше. Використовуйте казки і оповідання. Народ здавна складав казки, у яких показував, як Лисиця обхитрила довірливого Колобка, простодушні козенята впустили у дім вовка, а Коза-Дереза вигнала доброго Зайчика з власної домівки. Список казок можна продовжити. Просто мамам і татам на прикладі казкових героїв потрібно вчити дітей обережності.

ЧИ КОРИСНО ДІТЯМ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ВЖИВАТИ СОЛОДОЩІ?

Солодощі дітям до 2-х років краще не давати. У більш старшому віці їх дозволяють (але не кожного дня) після їжі, а при гарному апетиті — зрідка та в проміжку між прийомами їжі, але не до їди, бо це знижує апетит. Не слід давати шоколад та шоколадні цукерки, тому що вони сприяють появі ексудативного діатезу та інших алергічних захворювань. Обмежувати вживання дітьми солодощів необхідно у будь-якому віці. Насамперед це пов’язане з тим, що вони шкідливі для; зубів. У жодному разі не можна давати цукерки, особливо льодяники, перед сном: кислоти, що виникають під час бродіння цукру, будуть протягом ночі роз’їдати зуби. Окрім того, надлишок цукру погіршує діяльність залоз внутрішньої секреції (насамперед, підшлункової залози).

ЯКИХ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ СЛІД ДОТРИМУВАТИСЯ В ДОМІ,

ЩОБ УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД ОПІКІВ?

Не залишайте дітей наодинці з вогнем, що не захищений досить надійно. Ніколи не проносіть гарячих рідин над дітьми, не ставте їх на край столу. На столі вони мають стояти так, щоб до каструль, чайника та подібних предметів дитина не могла дотягнутися. Під час приготування ванни завжди наливайте спочатку холодну воду, а потім розбавляйте її гарячою. І нарешті останнє, вже класичне — ховайте надійно сірники!

ЧИ НЕБЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ДИТИНИ ЗАХВОРЮВАННЯ НА КРАСНУХУ?

Краснуха — вірусна інфекційна хвороба, яка протікає значно легше, аніж кір, але нагадує її за характером висипу. Починається краснуха з появи на тілі дрібноп’ятнистого висипання, переважно на зовнішній поверхні рук, ніг та сідницях. У меншому ступені уражаються обличчя і тулуб. Симптомами хвороби є також незначний нежить та кашель, іноді можливе підвищення температури до 37,5—38 градусів. Хворий, як правило, не проявляє особливих скарг. Висипання через 3—4 дні проходить, і через п’ять днів від початку захворювання дитина може бути виписана в дитячий заклад. Остаточне рішення цього питання приймає лікар. Хворому на краснуху показаний постільний режим, поки тримається підвищена температура. Приміщення, де перебуває хвора дитина, слід часто провітрювати. Загалом ця хвороба не представляє небезпеки для дитини.

ЯКЕ ВЗУТТЯ КРАЩЕ НОСИТИ ДИТИНІ?

Краще взуття для дитини — шкіряне або з якісного замінника шкіри, із супінаторами, підборами не вищими за 8 мм та міцними задниками й загладженими краями. Попіклуйтеся про те, щоб колір взуття відповідав одягу та дитячим аксесуарам. Для осінньо-зимового періоду взуття слід купувати на розмір більше, для літа «- за розміром ноги. Основна вимога для домашнього взуття — зручність та відпочинок для ніг, тому добре одягати сандалії або тапочки з підборами. Не варто застосовувати для щоденної носки «чешки» або капці на м’якій підошві. У них дитині незручно рухатися. І нога при цьому може формуватися і розвиватися не зовсім правильно. Якщо вдома досить тепло, діти можуть обходитися і без взуття: ходити босоніж дуже корисно для дитини.

ЯКИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ СЛІД ДОТРИМУВАТИСЯ ПІД ЧАС МИТТЯ ГОЛОВИ ДИТИНИ?

У багатьох дошкільнят миття голови нерідко супроводжується негативними емоціями через потрапляння піни в очі, дії води тощо. Щоб запобігти такій ситуації, необхідно вжити наступних заходів. Правильно вибрати шампунь, який не викликає подразнення слизової оболонки очей. Такими є спеціальні дитячі шампуні. Кращі з них виготовляються на основі білків, іцо живлять коріння волосся. Миття слід починати з намочування волосся теплою водою. Половину порції шампуню вилити на голову дитини і збити піну. Потім волосся прополоскати і процедуру повторити. Не варто терти волосся, його треба легко перебирати пальцями. Ретельне споліскування волосся максимально очищує його та надає блиск. Після миття голови дитини її витирають теплим та сухим рушником.

ЧИ МОЖНА КЛАСТИ ДВОРІЧНУ ДИТИНУ ІЗ СОБОЮ

В ЛІЖКО, ЯКЩО СЕРЕД НОЧІ ВОНА ПРИЙДЕ У СПАЛЬНЮ БАТЬКІВ?

Певно, що вночі найлегше вчинити саме так. Але. дуже скоро батькам стане зрозуміло, що цього робити не треба, тому що малюк почне звикати спати тільки в їхньому ліжку. Це створює незручності для батьків. Більшість фахівців вважають, що це дуже шкідливо і для дитини. Тому необхідно швидко, твердо та впевнено відводити дитину назад у її постіль. Не варто навіть залишатися з нею у кімнаті. Іноді можна затриматися на кілька хвилин, але в жодному разі не лягати в ліжко малюка, навіть, якщо воно просторе. Дитині до трьох років краще спати в огородженому дитячому ліжечку.

ЯК НАВЧАТИ ДИТИНУ СПІЛКУВАТИСЯ З ОДНОЛІТКАМИ?

Формуючи в малюка прагнення до спілкування, батьки мають заохочувати навіть найнезначніші його спроби гратися з однолітками. Якщо двоє малюків намагаються обмінятися іграшками, можна схвалити це: «Толя погрався і віддав Володі. Молодець!» Грається дитина сама, але поруч з іншими. Це також можна відзначити: вона навчилася не заважати, покладений початок поваги до справ оточуючих. Дорослий каже: «Добре грався, не заважав нікому». Маленьких дітей, які ще не вміють домовлятися між собою, слід спонукати до об’єднання з іншими малятами. Наприклад; «Запропонуй цій дівчинці свій совочок, хай пограється поруч із тобою», «Запитай, як звуть цього хлопчика, і пограйся з ним в м’ячика», «Запроси Павлика разом подивитися малюнки в книзі», «Сідайте поруч зі мною, і я розповім Вірі, Маринці і тобі цікаву казочку».

ЯК ПРИВЧИТИ МАЛЮКА ПРИБИРАТИ ІГРАШКИ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ГРИ?

Коли заняття або гра закінчені, від дітей, дійсно, вимагається вміння прибрати за собою все, із чим вони займалися. Це найважчий і не зовсім приємний обов’язок, який не завжди співпадає з настроєм дитини. Малюкам необхідно постійно нагадувати і показувати, як і де слід скласти іграшки. Іноді дитина, підкоряючись цій вимозі, виконує її формально, недбало. Наприклад, ставить пірамідки на місце, але вони не складені як належить, кільця нанизані непослідовно. Подібні дрібниці слід відзначити і попросити навести лад. Показати, як це зробити, або запропонувати: «Давай разом приберемо». Іноді «на допомогу варто підключити старшого брата чи сестру.

ЯК ВИХОВАТИ В ДИТИНІ ДБАЙЛИВІСТЬ, БЕРЕЖЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО РЕЧЕЙ?

Навчаючи малят діям з предметами, поясніть, що іграшки, посібники, речі тоді лише слугують довго, якщо з ними поводяться акуратно: «Кубики після гри складають у коробок, інакше картинки на них затруться, відклеяться і ними не можна буде гратися». Покажіть: «Ось так їх вкладають — рівненькими рядочками, щільно прикладаючи один до одного. Бачиш, тепер кришка коробка вільно закривається, і він залишиться цілим, а кубики не розгубляться». Допомагаючи дитині роздягатися, поясніть: «Речі складають акуратно, ось так: спочатку капці — їх постав біля, ліжка, потім сорочку, колготи. Усе це акуратно повісь на стільчик. Тобі зручно буде одягатися вранці, бо все вже напоготові, ніщо не зімнеться, бери та одягай!» Якщо дитина розуміє мету своїх дій, вона швидше засвоює вимоги, у неї легше формуються навички охайності.

ЧИ МОЖНА ПОДОЛАТИ ЖАДІБНІСТЬ ДИТИНИ?

Якщо прояв жадібності є нестійким, зустрічається лише за певних ситуацій, то батькам цілком під силу допомогти дитині подолати цю рису характеру назавжди. Для початку розкажіть малюкові, що почуває людина, із якою він не бажає ділитися. Наприклад, ви помітили, що інша дитина зацікавлено дивиться на гарну ляльку, яку тримає в руках ваша донька. Намагайтеся перемкнути увагу своєї дитини на іграшку приятеля. Запропонуйте дітям зробити обмін на певний час. Ви побачите, що поступово ваша дитина навчиться отримувати насолоду від того, Що вона змогла когось порадувати. Обов’язково кажіть дитині і демонструйте, як ви задоволені та горді за неї, якщо вона поділилася з кимсь яблуком, іграшкою. Чим частіше ви будете заохочувати малюка ділитися з оточуючими і хвалити його за вияв щедрості, тим охочіше він буде радувати своєю увагою вас, інших близьких людей та своїх Друзів.

ЯК ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ, ЯКЩО ДИТИНА ЗАНАДТО ВРАЗЛИВА?

Уразливі діти вимагають набагато більше похвали й уваги, ніж інші малята. Якщо малюк занадто вразливий, такій дитині краще уникати порівняльних оцінок з іншими дітьми (хтось кращий, а хтось гірший). Уразливі діти дуже активно реагують на сторонню оцінку, тому в їхньому вихованні не можна застосовувати принцип «що скажуть люди». Позбавте дитину необхідності постійно доводити свою перевагу. Щоб дитина розвивалася спокійно та гармонійно, створіть у родині атмосферу толерантності, тепла та доброзичливості, тобто умови, коли кожного приймають таким, який він є.

У ЧОМУ ПЕРЕВАГИ М’ЯКОЇ ІГРАШКИ?

М’яка іграшка гарна тим, що її можна досхочу пом’яти, а потім подружитися з нею — тільки вона не повинна бути за розміром більшою від дитини. Хоча зараз у моді гігантські слоники, ведмеді та зайці, вони годяться більше як деталі інтер’єру дитячої кімнати. Навіщо потрібна іграшка, яку навіть не обіймеш і нікуди не потягнеш? Краще, коли різні частини іграшкової тварини зроблені з різних за фактурою тканин (то більш м’яких, то трохи шорсткіших). Привертає увагу дитини також іграшка, яка не повністю схожа на свій живий прототип: наприклад, якщо слон синій, а у зеленого равлика червона мушля.

ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВО ДЛЯ ДИТИНИ ДОТРИМУВАТИСЬ ПЕВНОГО РЕЖИМУ ДНЯ?

Режим — точно встановлений порядок життя — не вигадка фахівців. У його основі — багатовікове спостереження за розвитком природи та фізіологічними процесами людини. На цій основі фізіологи, гігієністи, педагоги розробили науково-обґрунтовані рекомендації з організації життя людини, з розумної зміни видів її діяльності. Дитині встановлюють постійний режим дня, якого «необхідно строго дотримуватися. Це сприяє її правильному розвитку, привчає до дисципліни, формує уявлення про обов’язки. На науковій основі доведено, що прийом їжі, вкладання спати, прогулянки, ігри — усе це сприяє зросту, зміцненню здоров’я та врівноваженому психологічному стану дитини.

ЯК НАДАТИ ПЕРШУ ДОПОМОГУ ДИТИНІ ПРИ ПОТРАПЛЯННІ ЧУЖОРІДНОГО ТІЛА В ОКО?

Чужорідні тіла (пил, пісок, комахи тощо), потрапивши на поверхню ока, подразнюють слизові оболонки і викликають біль та сльозоточивість. У разі потрапляння чужорідного тіла в око дитини не слід терти очі, тому що при цьому можна поранити роговицю. Чужорідне тіло видаляють з ока шляхом промивання його ваткою, змоченою теплою водою. Можна скористатися іншим способом: чисто вимитими пальцями захоплюють нижній край верхньої повіки і відтягують її вниз та вперед, утримуючи в такому положенні 10—15 секунд; сльозотеча при цьому вимиває чужорідне тіло.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА ПОЧАЛА ЗАЇКАТИСЯ?

Якщо у дитини заїкання тільки-но почалося, потрібно, щоб вона протягом кількох днів майже не говорила і тим самим як би відвикла від заїкання. Якщо заїкання вже закріпилося, режиму мовчання недостатньо. Тоді слід привчити дитину говорити повільно, бо під час поспіху заїкання посилюється. Дитині рекомендується говорити тільки на видиху (попередньо набравши в легені повітря), злитно, іноді злегка наспівом. Позитивну дію при боротьбі із заїканням мають мовленнєві вправи, під час яких мати або педагог кілька разів на день повторюють одночасно з хворою дитиною віршик або якийсь інший, добре їм відомий, вислів, текст. У цьому випадку заїкання зникає, і дитина поступово звикає говорити вже не заїкаючись.

ЧИ ЗАВЖДИ БАТЬКИ МАЮТЬ ДОТРИМУВАТИСЯ ОБІЦЯНОК, ДАНИХ СВОЄМУ МАЛЮКУ?

Для нормального розвитку і зміцнення другої сигнальної системи (реакції на смислове значення слів) та її нерозривного зв’язку з першою (образне мислення дитини) необхідно, щоб кожне сказане дитині слово було підкріплено реальним відчуттям. Кожна обіцянка повинна бути виконана. Ви обіцяли купити морозиво, то обов’язково маєте купити його дитині, і саме морозиво, а не замінити його якимись іншими солодощами, бо слово «морозиво» повинно бути підтримане відповідним виглядом, смаком. Слово «морозиво» має викликати таку саму емоційну та вегетативну реакцію (слино-соковиділення тощо), як піднесена до рота скляночка з морозивом. Ви обіцяли у неділю піти з дитиною в зоопарк, то повинні обов’язково це зробити. Навіть у тому випадку, якщо дитина чимось завинила, ви не маєте права не виконати обіцяного (якщо воно не було обіцяно умовно, наприклад, за умови хорошої поведінки). При абсолютній необхідності покарайте малюка за провинність, але обіцяне не може бути невиконаним.

ЯКІ ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ ДИТИНИ МОЖУТЬ ПРИЗВЕСТИ ДО ВИКРИВЛЕННЯ ЗУБІВ?

Часто викривленню зубів дитини сприяють, дійсно, шкідливі звички, зокрема, смоктання великого пальця. Правильний ріст зубів буде порушений під час просування верхніх зубів уперед, а нижніх назад з одночасною деформацією піднебіння. Відучити малюка від цієї шкідливої звички непросто, легше це зробити у дитини, коли вона засинає, витягаючи палець з рота. Поступово малюк почне засинати без смоктання пальця.

ЧИ ПРАВДИВА ДУМКА, ЩО ДІТЯМ КРАЩЕ СПАТИ ТІЛЬКИ НА ПРАВОМУ БОЦІ?

Така думка є хибною. Примушувати малюка спати лише на правому боці недоцільно, тому що тривале перебування в одному і тому самому положенні може призвести до небажаних наслідків: наприклад, деформації грудної клітки, викривлення хребта. Кращою позою для сну дитини є, певно, поза на спині. Шкідливо також дітям спати, притискаючи коліна до живота, згорнувшись «калачиком», тому що це перешкоджає нормальному кровообігу.

ДВОРІЧНА ДИТИНА ВИЯВЛЯЄ БАЖАННЯ ДОПОМОГТИ МАМІ В ГОСПОДАРЧИХ СПРАВАХ. ЧИ ТРЕБА ДОЗВОЛЯТИ МАЛЮКОВІ ЦЕ?

Найпоширеніша помилка — усунути дитину від хатніх справ, підмовлятися від її допомоги, тому що матері завжди простіше та Швидше щось зробити самій, ніж навчити цього малюка. Кожна дитина обов’язково намагається наслідувати того, хто працює: береться за віник чи пилосос, за посуд, ганчірку. Ось тут би і не відштовхнути її, а підбадьорити, навіть якщо сміття потрапляє не туди, куди треба, а чиста чашка знову плюхає в мильну воду. Важливо пробудити в дитини бажання допомогти. «Спасибі, мій помічнику, як добре з тобою працюється, як швидко ми все разом зробимо!». Дозвольте вашому малюкові відчути себе вмілим, потрібним, незамінним! Хвилини, витрачені на переробляння, навчання (лагідне, тактовне), розмови з дитиною, обернуться потім годинами зекономленого часу і тією дорогоцінною турботою, про яку ми всі, батьки і матері, так мріємо.

ЯК ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ, ЯКЩО ДИТИНА ЧАСТО ПЛАЧЕ?

Одним із частих емоційних проявів у дітей виступає плач, причому далеко не завжди він свідчить про наявність негативних емоцій. Іноді плач слугує для привертання уваги дорослих і як прохання про допомогу або скарга. Взагалі, плач дошкільника вказує на якесь сильне переживання, відчуття страху, стурбованості, збудження. Розрізняють плач-вередування, плач-прохання, плач-протест, плач-скаргу, плач-вимогу, просто сигнал та емоційну розрядку. Разом із тим стан, який настає після плачу, характеризується як полегшення, він заспокоює дитину та покращує її настрій. Що ж робити батькам в таких ситуаціях? Під час плачу давати будь-які накази та поради дитині недоцільно, тому що вона, знаходячись у стані афекту, погано їх розуміє. Карати плачучу дитину не можна, бо тим самим до однієї негативної емоції буде додаватися інша, а малюк забуває причину покарання. Не варто поспішати у припиненні плачу, слід спокійно добитися довірливого контакту або гарантії відсутності покарання, виявити причину та розібратися в ситуації.

ЯКУ РОЛЬ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ ВІДІГРАЮТЬ ЕМОЦІЇ?

На думку видатних педагогів, роль емоцій у вихованому процесі малюка надзвичайно велика. Адже для того, щоб психічне здоров’я дитини відбувалося нормальними темпами, батьки мають підтримувати у дитини почуття життєрадісності та бадьорості. Російський лікар та науковець Є. О. Аркін відзначав: «Як фізична постановка нашого тіла, так і душевна настанова по відношенню до навколишнього світу — цілковито справа виховання, результат тих прикладів та зразків, які дитина бачить та чує з боку батьків». Найголовніше в дошкільному вихованні — це любов, ласка та увага. Виховання здорових дітей вимагає від батьків уміння в усьому дотримуватися почуття міри. Дитина повинна мати можливості для захоплюючої діяльності та відчуття повноти життя.

ЯКИЙ ВПЛИВ НА ДИТИНУ МАЄ ПСИХОЛОГІЧНА ОБСТАНОВКА В РОДИНІ?

Обстановка в родині має істотний вплив на психічне та фізичне здоров’я малюка. Тут важливі насамперед доброзичливі стосунки між членами родини. Скандали, суперечки між батьками, різкість та грубість у звертанні старших одне до одного, просто прояви відсутності такту травмують нервову систему дитини, призводять до неврівноваженості, дратівливості та нервозності. До цих же наслідків призводить і непомірне застосування всіляких заборон на кшталт «не чіпай», «не лізь», «не бігай» тощо. Таке авторитарне виховання не сприяє нормальному розвиткові дітей, як і протилежна крайність у випадку «вільного» виховання, коли дитині все дозволяється. У сім’ї має бути спокійна, не гамірна обстановка, тому що постійний шум, голосні розмови є сильними і шкідливими подразниками для нервової системи малюків. Повернувшись увечері з дитячого садка, дитина сповнена вражень дня. їй необхідно дати можливість поділитися ними, а потім спокійно погратися та підготуватися до нічного сну.

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО ТЕ, ЯК СЛІД СТЕЖИТИ ЗА ЗУБАМИ ДИТИНИ ТА З ЯКОГО ВІКУ її ПОКАЗУВАТИ СТОМАТОЛОГУ?

Батькам слід подбати про те, щоб дитина систематично здійснювала догляд за зубами. Неправі ті тата й мами, які вважають, що про молочні зуби дбати непотрібно. Дитині, з появою перших чотирьох різців, потрібно чистити зуби. Спочатку це роблять дорослі (маленькою м’якою щіткою). З 3-х років слід дошкільника навчити чистити зуби самостійно. Чищення повинне бути ретельним для видалення нальоту на зубах, який утворюється в місцях з’єднання зубів із яснами і містить багато мікробів та частинок їжі. Пам’ятайте, що запорука здоров’я зубів — здорові ясна, тому їх чистити треба обов’язково, навіть під час випадання зубів, але, звичайно, не торкаючись при цьому хворих ділянок. Складна і досить важка психологічна проблема — відвідування дошкільником зубного лікаря. Регулярно показувати малюка стоматологу потрібно починаючи з 3 років, і такі візити мають проводитися не рідше, ніж двічі на рік. Батьки повинні стежити за станом зубів, при перших проявах карієсу у вигляді маленької темної цятки слід починати лікування цього зуба. Видаляти здорові молочні зуби не потрібно, тому що вони підготовляють основу для постійних зубів. При видаленні хворого зуба лікар вводить спеціальну пластинку для заповнення порожнього місця та попередження викривлення зубів. Вирівнювати зуби краще з 4-річного віку. На жаль, багато батьків не звертають уваги на це і в результаті виникає проблема нерівних зубів. Такі зуби не тільки можуть бути причиною низки захворювань, але й порушувати нормальний фізичний і психічний розвиток малюка через погане пережовування і, як наслідок цього, неякісне засвоєння їжі.

ЧИ ШКІДЛИВО ДІТЯМ, ЗОКРЕМА, ДОШКІЛЬНИКАМ, ПЕРЕСИПАТИ?

Ще з античних часів відомо, що надлишковий сон має на організм людини несприятливу дію. Божественний Евмей говорив Одисею: «Сон непомірний — шкідливий». Дуже гарно сказав про це видатний педагог К. Д. Ушинський: «Надлишковий сон посилює рослинний процес більше, ніж того вимагає діяльність тваринного організму, і робить людину кволою, неквапливою, тупою, лінивою, збільшує об’єм її тіла — словом, робить її більш рослиною. Ось чому виховання, піклуючись про гармонійний розвиток людського організму, повинно керувати і сном». Надлишковий сон розвиває у дитини флегматичні риси, затримує розумовий розвиток, порушує функції серцево-судинної, травної та інших систем. Діти, які надто багато спали вдома на вихідних, у понеділок вранці мають в’ялий вигляд, інертні, частіше проявляють дратівливість та капризи, швидко стомлюються.

ЯКІ ЛЯЛЬКИ КРАЩЕ КУПУВАТИ ДІВЧИНЦІ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ?

Так як діти самі вигадують різноманітні ігрові ситуації, то лялька, з якою зможе душевно погратися дівчинка 3—4 років, має бути зовнішньо схожою на дитину. Таку іграшку легко одяг ти і роздягти, на неї просто пошити одяг. Про це часто забувають батьки, даруючи, наприклад, чотири річній доньці ляльку Барбі. Ця лялька може зламати всю гру дитини. По-перше, вона схожа на жінку, а не на дівчинку. її не можна зробити ні мамою (адже цю роль дівчинка залишає за собою), ні дочкою. По-друге, вона сама задає стиль у поведінці, що знову-таки хоче робити дитина. Барбі можна просто водити, одягати, причісувати. Але дати їй роль у світі, створеному фантазією дитини, не вийде.

ЧИ КОРИСНО НАВЧАТИ ДИТИНУ ВИМОВЛЯТИ СКОРОМОВКИ ТА ЧИСТОМОВКИ?

Одним із важливих завдань дошкільного виховання є розвиток мовленнєвої культури малят, удосконалення їх дикції, голосового апарату, формування правильної артикуляції. У роботі педагогам і батькам малюків доцільно використовувати спеціальні ігрові вправи, які допоможуть усунути неправильну та закріпити у дітей правильну вимову найбільш проблемних звуків, сприятимуть чистоті та загальній культурі мовлення. Такими вправами є скоромовки та чистомовки. Вони зазвичай дуже до вподоби малюкам, бо їх вимовляння сприймається як весела забава: той, хто прагне швиденько продекламувати скоромовку, часом припускається смішних помилок, «спотикаючись» чи перекручуючи слова. Під час виконання ігрових вправ для удосконалення мовлення необхідно звертати увагу на те, щоб спочатку діти вимовляли слова чітко та повільно, звертаючи увагу на правильність вимови складних звуків. Згодом скоромовки виконуються у більш швидкому темпі. З метою тренування голосового апарату скоромовки та чистомовки вимовляються з різною голосовою динамікою: пошепки, голосніше, голосно. Доцільно також навчати малят промовляти ігровий мовленнєвий матеріал з різною мовною інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму. У педагогічній практиці скоромовкам та чистомовкам належить також вагома роль ще й тому, що вони у формі цікавої гри розвивають у малят увагу і повагу до кожного вимовленого звуку, слова, спонукають до чіткості, виразності та ясності мовлення.

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО ІСТЕРИЧНІ РЕАКЦІЇ ДИТИНИ?

У деяких сім’ях, де є лише одна дитина, їй приділяють багато уваги, за першою вимогою виконують усі її примхи та забаганки. З такої дитини зазвичай виростає егоїст, який прагне мати тільки задоволення, уникає труднощів, бо долати їх він не вміє. Будь-які складнощі, перепони викликають у такого малюка крик і сльози. У таких дітей розвивається прагнення бути завжди в центрі уваги, відігравати першу роль, викликати захоплення оточуючих. Якщо ж це не вдається, то з’являються серйозніші нервовості. Вони виражаються в різних розладах. Іноді істеричні припадки можуть мати перебіг у вигляді знепритомлення з підвищеною пітливістю, почервонінням або зблідненням шкіри, підвищенням температури тощо. У дошкільників такий приступ виражається зазвичай у тому, що вони падають на підлогу або землю, починають розмахувати руками і совати ногами, кричати. Якщо батьки виконують висловлені в такий спосіб вимоги дитини, то сприяють тому, що такий метод добиватися бажаного закріплюється, стаючи звичкою.

ЧОМУ ДІТИ ЛАЮТЬСЯ ТА ЯК БОРОТИСЯ З ЛИХОСЛІВ’ЯМ ДОШКІЛЬНИКА?

Нецензурні вислови, лайливі та брутальні слова, які; принижують і ображають людей, дійсно засмічують дитяче мовлення та дратують і засмучують батьків. Джерел лихослів’я дуже багато: це і телебачення (навіть сучасні мультфільми мають грубі, жаргонні вислови), і дитячий садок, і двір, де гуляють малюки, і навіть іноді родина. Чому діти лаються? Поки вони ще малі (до 5-ти років), то просто поводяться, як папуги — копіюють дорослих, не розуміючи того, що кажуть. Реакція батьків на таку поведінку дітей відіграє дуже важливу роль, і зволікати тут не варто. Почувши з уст малюка брутальне слово, обов’язково спокійно скажіть йому, що так говорити недобре і що такі слова вас засмучують. Поясніть, чому саме ці слова не слід вживати. Не думайте, що малюк вас не зрозуміє. Нехай зміст вашої промови буде йому не зовсім зрозумілим, зате він почує вашу стурбовану інтонацію і, певно, вирішить, що так краще не робити.

ЯК ВІДРІЗНИТИ НАПОЛЕГЛИВІСТЬ ДИТИНИ ВІД її ВПЕРТОСТІ?

Потрібно навчати малюка не відступати від наміченої мети, долати перешкоди, які виникають на шляху до неї, у разі потреби, перебираючи різні варіанти дії, шукати нові шляхи і врешті-решт добиватися задуманого. Але таку наполегливість у жодному разі не слід плутати із впертістю, яка завжди інертна, шаблонна і, як правило, морально невиправдана, адже спрямована на досягнення чисто егоїстичних цілей. Вперта, дитина майже ніколи не аналізує ситуацію, не виявляє критичності стосовно своїх дій та не розмірковує щодо вибору засобів. Вона діє добре засвоєними способами (крик, сльози, істеричні вихідки), які, на жаль, нерідко дозволяють малюкові отримати бажане, але гальмують формування необхідних властивостей та позитивних рис характеру.

ЯК ЗАПОБІГТИ ФОРМУВАННЮ ЗАНИЖЕНОЇ САМООЦІНКИ МАЛЮКА?

Діти зі зниженою самооцінкою ростуть невпевненими в собі, стривоженими, замкненими, прихованими. Такі малюки погано почуваються в колективі, завжди задовольняються другорядними ролями. На заняттях такі діти зазвичай тихі і пасивні. Знижена самооцінка формується, як правило, у тих родинах, де до дитини пред’являють непомірні вимоги, де її ініціатива постійно обмежується, її осаджують на кожному кроці, суворо караючи за найменшу провину: замикають у порожній кімнаті, всаджують на дві години на стілець і не дозволяють рухатися, а частіше безперервно лають, фіксуючи увагу виключно на її недоліках та вадах. Батьки, уважно придивляючись до своєї дитини, знаючи її індивідуальні особливості, повинні потурбуватися про те, щоб не допустити таких небажаних відхилень в особистісному розвитку малюка. Для цього батькам можна порадити ставитись більш умажмо до особистості дитини, не перебільшуючи та не зменшуючи її можливостей, а ще допомогти синові чи доньці правильно та об’єктивно оцінювати себе.

ЧИ ВПЛИВАЄ НА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ДИТИНИ РОЗВИТОК НАВИЧОК ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗОКРЕМА, МАЛЮВАННЯ?

Образотворча та конструктивна форма — це перші кроки продуктивної діяльності дошкільника. У середньому дошкільному віці дитина поступово переходить до свідомого зображення предметів, тобто до предметного зображення. У більшості малят предметне зображення з’являється на четвертому році життя. Дитина починає правильно зображувати на своїх малюнках предмети, а потім і ситуації, сюжети. Значну роль в малюнках дітей починає відігравати колір, за допомогою якого малята передають реальні властивості предмета та своє емоційне ставлення до зображуваного. Слабкий розвиток предметного малюнка після 4 років може свідчити про істотні відхилення в інтелектуальному та особистісному розвитку дитини. Занепокоєння батьків має викликати і невміння здійснювати інші види продуктивної діяльності.

ЯК НАВЧАЮТЬ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ДИТЯЧОМУ САДКУ ОСНОВАМ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ?

З переходом малят до середньої групи задачі формування культури поведінки на заняттях ускладнюються. Малят вчать умінню слухати вказівки педагога та діяти відповідно; поводитись стримано і організовано, не перебивати одне одного; на запитання відповідати по одному; брати участь у колективній бесіді; не викрикувати і не тягнути руку, а чекати, коли викличуть. Тому що діти вже мають досвід поведінки на заняттях, до них пред’являють нові вимоги, спрямовані на формування поваги до товаришів: не заважати, не відволікати сторонніми розмовами, не перебивати того, хто відповідає, а при необхідності надавати йому допомогу, проявляти доброзичливість. Ці вимоги обґрунтовують так, щоб діти зрозуміли їх необхідність: «Відповідати слід по черзі, а не всім одразу, інакше ніхто нічого не зрозуміє; той, хто підказує, перебиває свого товариша, заважає йому».

ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИТИНИ МАЮТЬ ПАЛЬЧИКОВІ ІГРИ?

Дослідження розвитку дрібної моторики дітей мають надзвичайну цінність і для педагогів, і для психологів, і для мовознавців: адже руки — багатофункціональний специфічний орган, притаманний лише людині. Рівень розвитку дрібної моторики — один із найважливіших показників інтелектуального рівня дитини. Розвиток дій з предметами в середньому дошкільному віці позитивно впливає на формування пізнавальних психічних процесів: сприйняття, пам’яті, уваги, уяви і, звичайно, на удосконалення мовлення малюків. Тому в заняттях та ігрових вправах з чотирирічною дитиною роботу з розвитку дрібної моторики та координації рухів рук слід продовжувати. Пальчикові ігри — це інсценування за допомогою пальців коротеньких римованих історій, казок тощо. Багато ігор такого роду вимагають участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в просторових поняттях («праворуч», «ліворуч», «вгору», «вниз» тощо). У ході пальчикових ігор діти, повторюючи рухи дорослого, активізують моторику рук. Тим самим відпрацьовуються спритність, уміння координувати власні рухи, концентрувати увагу на одному виді діяльності. Пальчикові ігри також сприяють розвитку творчості малят,, образного мислення, уяви, фантазії. Чотирирічні дошкільнята можуть грати в ці ігри, використовуючи кілька подій, що змінюють одна одну.

ЧИМ ШКІДЛИВИЙ ДЛЯ ДИТИНИ ТЕЛЕВІЗОР ТА СКІЛЬКИ ЧАСУ БІЛЯ НЬОГО МОЖНА ПРОВОДИТИ ДИТИНІ?

Соціологи запевняють, що дошкільнята проводять перед екраном телевізора в середньому до 50 годин на тиждень. Лікарі стверджують, що допустима тривалість перегляду телепередач для дитини старшого дошкільного віку не повинна перевищувати З0 хвилин. Більш тривалий час, проведений перед телеекраном, викликає у більшості дітей негативні зміни у стані організму: гальмується розвиток лівої півкулі головного мозку, відповідальної, зокрема, за розвиток мовлення; порушується зір; розвивається хронічна перевтома. ‘Телепередачам слід протиставити рухливі ігри, спортивні вправи, корисну домашню роботу тощо.

ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ АВТОРИТАРНІ БАТЬКИ ТА ДО ЯКИХ НАСЛІДКІВ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ АВТОРИТАРНИЙ ТИП ВИХОВАННЯ ДИТИНИ?

Авторитарні батьки сповідують слухняність, силові методи впливу, підкоряння, обмеження свободи та автономії дитини. Вони в усьому контролюють дитину, використовують суворі дисциплінарні заходи. Діти таких батьків, як правило, відчувають себе знедоленими, вони постійно знаходяться у полоні страху і тревоги. Малята авторитарних батьків практично позбавлені незалежності, не вміють відстоювати свої інтереси, у них часто спостерігається швидка зміна настрою та агресивність.

ЯКІ ВИМОГИ БАТЬКАМ ДОЦІЛЬНО ПРЕД’ЯВЛЯТИ ДО ГРИ ДОШКІЛЬНИКА З ІГРАШКАМИ?

Дитина повинна вміти самостійно займатися грою, не заважаючи дорослим; запропонувати іграшку товаришу, ЯКИЙ при йшов у гості, гратися тихо, якщо дорослі відпочивають або спить маленька дитина, прибирати іграшки після гри на місце. Від старшого дошкільника батьки можуть вимагати, щоб він утримував в порядку та чистоті свої іграшки. Якщо іграшка зламалася, її тут же треба полагодити разом із дитиною; не можна допускати, щоб дитина складала в один і той самий ящик цілі і зламані, чисті і брудні іграшки. Зазвичай малюк діє згідно вимог дорослих, якщо ці вимоги постійні і діти розуміють їх необхідність.

ЯК ВПЛИВАЄ НА ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ НИЗЬКА ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ В ОПАЛЮВАЛЬНОМУ ПРИМІЩЕННІ?

Доведено, що бактерії-збудники багатьох застудних хвороб значно швидше гинуть при нормальній вологості повітря, ніж при надто сухому чи дуже вологому повітрі. Навіть якщо дитина не хворіє, слизова оболонка її носа може бути запаленою протягом всього опалювального сезону через сухість повітря. У деяких малят спостерігається утрудненість дихання. Помітити це явище можна зразу, тому що дитина починає дихати ротом, а не носом. Сухість в дихальних шляхах призводить до того, що вся система захисту організму стає менш ефективною. Сухе повітря негативно діє також і на шкіру голови — воно може спричинити, наприклад, появу лупи. Найбільш практичний спосіб підтримання нормальної вологості повітря в опалювальних приміщеннях (звісно, за відсутності кондиціонерів та зволожувачів) — постійно слідкувати за тим, щоб температура повітря не піднімалася вище 22 °С. Регулярно провітрюючи кімнату, можна також забезпечити достатню циркуляцію повітря, насиченого киснем.

ЯК БАТЬКИ МАЮТЬ СТАВИТИСЯ ДО ДИТЯЧИХ СВАРОК В РОДИНІ?

Доведено, що число сварок між дітьми часто залежить від ставлення до цих конфліктів батьків. Деякі тата й мами не звертають уваги на дріб’язкові сварки дітей, а часом не реагують і на незначні бійки. Але більшість батьків не допускають навіть найменших сварок між своїми дітьми, вважаючи, що цим вони зберігають спокій як для себе, так і для дітей. Психологи вважають, що батьки можуть втручатися в конфлікти між дітьми тільки тоді, коли сварки стають надто серйозними. Але робити це слід без обговорень. Мамі й татові не варто вислуховувати скарги дітей одне на одного. Якщо батьки при цьому поводяться твердо та послідовно, то діти звикають до такого ставлення до сварок, кількість яких стане поступово знижуватися.

ЯКІ ВІТАМІНИ КОРИСНІ ДЛЯ ЗОРУ ДИТИНИ?

Велике значення для хорошого зору має повноцінне харчування, що включає, зокрема, достатню кількість вітамінів, особливо D і А. Вітамін Dміститься в таких продуктах, як печінка, оселедець, жовток яєць, вершкове масло. Вітамін А є компонентом зорового пурпуру (родопсин), який входить до складу паличок, що забезпечують так званий сутінковий зір, беруть участь в біохімічних процесах ока. При його нестачі уповільнюється ріст організму, порушується гострота зору, підвищується захворюваність верхніх дихальних шляхів, шкіра обличчя і рук втрачає еластичність, стає шершавою, схильною до запальних процесів. Вітамін А міститься у вершковому маслі, молоці, яєчному жовтку, печінці. Він може також утворюватися в організмі з провітаміну А — каротину, який входить до складу рослинних продуктів: моркви, томату, хурми, шипшини, салату тощо.

ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУВАЮТЬСЯ У ПСИХІЦІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА?

Психічні функції дитини наприкінці дошкільного дитинства не тільки перебудовуються, але й інтенсивно розвиваються. Формуються нові і важливі сенсорні здібності. Помітно зростають можливості розумової діяльності, діти можуть виділяти істотне у явищах навколишньої дійсності, можуть порівнювати ці явища, виявляти ознаки схожості та відмінності у них. Психологами встановлено, що саме в цьому віці формуються умови для розвитку в наступному понятійного логічного мислення. Значна перебудова психічного світу дитини 6-го року супроводжується не менш яскраво вираженими змінами в активності головного мозку: за своїми функціональними характерне тиками він набуває здатності засвоювати та переробляти значну N об’ємом та більш складну за якістю інформацію.

ЧОМУ ВАЖЛИВО НАВЧИТИ ДОШКІЛЬНИКА ПРАВИЛЬНО ТРИМАТИ ОЛІВЕЦЬ ПІД ЧАС МАЛЮВАННЯ?

У тих випадках, коли дорослі не звертають уваги, як діти тримають олівець (пензлик) під час малювання, то малюки звикають тримати неправильно олівець — не трьома пальцями, а пучкою, напружено. При цьому пальці закривають ту частину аркуша, де дитина малює; особливо це характерно під час зображення дрібних деталей. Не навчившись правильно тримати олівець та пен­зель при малюванні, дитина буде тримати так і ручку.

ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ, ЯКЩО ВОНИ ВИЯВИЛИ, ЩО ЇХ ДИТИНА КРАДЬКОМА БЕРЕ ВДОМА ГРОШІ?

Відразу ж необхідно з’ясувати, для чого саме гроші знадобилися вашому маляті. Один із найнеприємніших варіантів — це вимагання старших товаришів. Це слід суворо припинити одразу ж. Причому необхідно зрозуміти, що дитині в такій ситуації самотужки ніяк не впоратися. Ваша дитина не повинна відчувати страху, тиску, не повинна бути жертвою. У цьому випадку не слід засуджувати її занадто суворо. Інший варіант — якщо дитина бере гроші, щоб купити на них щось своїм друзям: жувальну гумку, дрібні іграшки та інші «безцінні» речі. Як правило, це малюк робить задля того, щоб підвищити свій статус серед приятелів, завоювати довіру. Спробуйте пояснити, що друзі, яких можна задобрити подарунками,— це не надійна компанія. Намагайтеся запропонувати маляті інші способи підвищення статусу — запросіть його друзів у гості, пограйтеся усією компанією. Якщо вам так і не вдалося розкрити таємницю, навіщо маляті гроші, не слід «витягати» з нього правду будь-якими способами. Просто на майбутнє пам’ятайте, що вам потрібно мати дуже теплі, довірливі стосунки зі своєю дитиною. Тоді для вас не будуть загадкою таємні мотиви її поведінки. Вона поділиться з вами своїми проблемами, бажаннями, і ви зможете купити дитині саме ту іграшку, про яку вона давно мріяла, разом піти до магазину і витратити якусь невелику суму грошей, допомогти їй обрати подарунок для друга тощо. Якщо випадки, коли дитина бере гроші або чужі речі, стали досить частими, потрібно звернутися до дитячого психолога, потрібно допомогти малюкові знайти заняття, яке було б для нього захопливим, корисним та цікавим. Якщо дитина почувається не впевненою в собі, намагайтеся створити такі ситуації, у яких вона відчуватиме власні переваги та успіх.

ЯКІ РЕАКЦІЇ В ДИТИНИ МОЖУТЬ ВИКЛИКАТИ ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ КОРУ?

Щеплення проти кору досить часто викликають у дітей неприємні реакції. Наприкінці першого — на початку другого тижня після щеплення підвищується температура, починається кашель, можуть з’явитися висипання на шкірі, тобто фактично малюк переносить «легкий кір». Потрібно врахувати, що в деяких малят реакція на щеплення може бути дуже вираженою. Батьки повинні знати це і пам’ятати, що кір продовжує залишатися хворобою, яка може бути небезпечною для життя, а щеплення проти кору попереджує цю небезпеку.

ЯК ЗАХИСТИТИ ДИТИНУ ВІД НЕБЕЗПЕКИ ВЗАЄМОСТОСУНКІВ З НЕЗНАЙОМИМИ ОСОБАМИ?

Така небезпека, дійсно, існує. Дитина старшого дошкільного віку повинна добре знати, що до неї можуть підійти старші діти, незнайомі дядечка та тітоньки з найспокусливішими та заманливими, але небезпечними, пропозиціями. Щоб вберегти дитину від цієї небезпеки, слід розвивати в ній інтуїцію, спостережливість, концентровану увагу. З цією метою розповідайте своєму малюку про те, що означають жести, міміка, рухи людей; як вони відображають характер і миттєві настрої оточуючих. Разом зі своєю дитиною обігравайте ситуації: «Давай обійдемо насторожену або злу людину», «Хто найшвидше відшукає добрі, лагідні очі?», «Як вчора увечері тато виказав свою любов до тебе?» і таке інше. Використовуйте казки і оповідання. Народ здавна складав казки, у яких показував, як Лисиця обхитрила довірливого Колобка, простодушні козенята впустили у дім вовка, а Коза-Дереза вигнала доброго Зайчика з власної домівки. Список казок можна продовжити. Просто мамам і татам на прикладі казкових героїв потрібно вчити дітей обережності. Солодощі дітям до 2-х років краще не давати. У більш старшому віці їх дозволяють (але не кожного дня) після їжі, а при гарному апетиті — зрідка та в проміжку між прийомами їжі, але не до їди, бо це знижує апетит. Не слід давати шоколад та шоколадні цукерки, тому що вони сприяють появі ексудативного діатезу та інших алергічних захворювань. Обмежувати вживання дітьми солодощів необхідно у будь-якому віці. Насамперед це пов’язане з тим, що вони шкідливі для; зубів. У жодному разі не можна давати цукерки, особливо льодяники, перед сном: кислоти, що виникають під час бродіння цукру, будуть протягом ночі роз’їдати зуби. Окрім того, надлишок цукру погіршує діяльність залоз внутрішньої секреції (насамперед, підшлункової залози).

ЯКИХ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ СЛІД ДОТРИМУВАТИСЯ В ДОМІ,

ЩОБ УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД ОПІКІВ?

Не залишайте дітей наодинці з вогнем, що не захищений досить надійно. Ніколи не проносіть гарячих рідин над дітьми, не ставте їх на край столу. На столі вони мають стояти так, щоб до каструль, чайника та подібних предметів дитина не могла дотягнутися. Під час приготування ванни завжди наливайте спочатку холодну воду, а потім розбавляйте її гарячою. І нарешті останнє, вже класичне — ховайте надійно сірники!

ЧИ НЕБЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ДИТИНИ ЗАХВОРЮВАННЯ НА КРАСНУХУ?

Краснуха — вірусна інфекційна хвороба, яка протікає значно легше, аніж кір, але нагадує її за характером висипу. Починається краснуха з появи на тілі дрібноп’ятнистого висипання, переважно на зовнішній поверхні рук, ніг та сідницях. У меншому ступені уражаються обличчя і тулуб. Симптомами хвороби є також незначний нежить та кашель, іноді можливе підвищення температури до 37,5—38 градусів. Хворий, як правило, не проявляє особливих скарг. Висипання через 3—4 дні проходить, і через п’ять днів від початку захворювання дитина може бути виписана в дитячий заклад. Остаточне рішення цього питання приймає лікар. Хворому на краснуху показаний постільний режим, поки тримається підвищена температура. Приміщення, де перебуває хвора дитина, слід часто провітрювати. Загалом ця хвороба не представляє небезпеки для дитини.

ЯКЕ ВЗУТТЯ КРАЩЕ НОСИТИ ДИТИНІ?

Краще взуття для дитини — шкіряне або з якісного замінника шкіри, із супінаторами, підборами не вищими за 8 мм та міцними задниками й загладженими краями. Попіклуйтеся про те, щоб колір взуття відповідав одягу та дитячим аксесуарам. Для осінньо-зимового періоду взуття слід купувати на розмір більше, для літа «- за розміром ноги. Основна вимога для домашнього взуття — зручність та відпочинок для ніг, тому добре одягати сандалії або тапочки з підборами. Не варто застосовувати для щоденної носки «чешки» або капці на м’якій підошві. У них дитині незручно рухатися. І нога при цьому може формуватися і розвиватися не зовсім правильно. Якщо вдома досить тепло, діти можуть обходитися і без взуття: ходити босоніж дуже корисно для дитини.

ЯКИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ СЛІД ДОТРИМУВАТИСЯ ПІД ЧАС МИТТЯ ГОЛОВИ ДИТИНИ?

У багатьох дошкільнят миття голови нерідко супроводжується негативними емоціями через потрапляння піни в очі, дії води тощо. Щоб запобігти такій ситуації, необхідно вжити наступних заходів. Правильно вибрати шампунь, який не викликає подразнення слизової оболонки очей. Такими є спеціальні дитячі шампуні. Кращі з них виготовляються на основі білків, іцо живлять коріння волосся. Миття слід починати з намочування волосся теплою водою. Половину порції шампуню вилити на голову дитини і збити піну. Потім волосся прополоскати і процедуру повторити. Не варто терти волосся, його треба легко перебирати пальцями. Ретельне споліскування волосся максимально очищує його та надає блиск. Після миття голови дитини її витирають теплим та сухим рушником.

ЧИ МОЖНА КЛАСТИ ДВОРІЧНУ ДИТИНУ ІЗ СОБОЮ

В ЛІЖКО, ЯКЩО СЕРЕД НОЧІ ВОНА ПРИЙДЕ У СПАЛЬНЮ БАТЬКІВ?

Певно, що вночі найлегше вчинити саме так. Але. дуже скоро батькам стане зрозуміло, що цього робити не треба, тому що малюк почне звикати спати тільки в їхньому ліжку. Це створює незручності для батьків. Більшість фахівців вважають, що це дуже шкідливо і для дитини. Тому необхідно швидко, твердо та впевнено відводити дитину назад у її постіль. Не варто навіть залишатися з нею у кімнаті. Іноді можна затриматися на кілька хвилин, але в жодному разі не лягати в ліжко малюка, навіть, якщо воно просторе. Дитині до трьох років краще спати в огородженому дитячому ліжечку.

ЯК НАВЧАТИ ДИТИНУ СПІЛКУВАТИСЯ З ОДНОЛІТКАМИ?

Формуючи в малюка прагнення до спілкування, батьки мають заохочувати навіть найнезначніші його спроби гратися з однолітками. Якщо двоє малюків намагаються обмінятися іграшками, можна схвалити це: «Толя погрався і віддав Володі. Молодець!» Грається дитина сама, але поруч з іншими. Це також можна відзначити: вона навчилася не заважати, покладений початок поваги до справ оточуючих. Дорослий каже: «Добре грався, не заважав нікому». Маленьких дітей, які ще не вміють домовлятися між собою, слід спонукати до об’єднання з іншими малятами. Наприклад; «Запропонуй цій дівчинці свій совочок, хай пограється поруч із тобою», «Запитай, як звуть цього хлопчика, і пограйся з ним в м’ячика», «Запроси Павлика разом подивитися малюнки в книзі», «Сідайте поруч зі мною, і я розповім Вірі, Маринці і тобі цікаву казочку».

ЯК ПРИВЧИТИ МАЛЮКА ПРИБИРАТИ ІГРАШКИ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ГРИ?

Коли заняття або гра закінчені, від дітей, дійсно, вимагається вміння прибрати за собою все, із чим вони займалися. Це найважчий і не зовсім приємний обов’язок, який не завжди співпадає з настроєм дитини. Малюкам необхідно постійно нагадувати і показувати, як і де слід скласти іграшки. Іноді дитина, підкоряючись цій вимозі, виконує її формально, недбало. Наприклад, ставить пірамідки на місце, але вони не складені як належить, кільця нанизані непослідовно. Подібні дрібниці слід відзначити і попросити навести лад. Показати, як це зробити, або запропонувати: «Давай разом приберемо». Іноді «на допомогу варто підключити старшого брата чи сестру.

ЯК ВИХОВАТИ В ДИТИНІ ДБАЙЛИВІСТЬ, БЕРЕЖЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО РЕЧЕЙ?

Навчаючи малят діям з предметами, поясніть, що іграшки, посібники, речі тоді лише слугують довго, якщо з ними поводяться акуратно: «Кубики після гри складають у коробок, інакше картинки на них затруться, відклеяться і ними не можна буде гратися». Покажіть: «Ось так їх вкладають — рівненькими рядочками, щільно прикладаючи один до одного. Бачиш, тепер кришка коробка вільно закривається, і він залишиться цілим, а кубики не розгубляться». Допомагаючи дитині роздягатися, поясніть: «Речі складають акуратно, ось так: спочатку капці — їх постав біля, ліжка, потім сорочку, колготи. Усе це акуратно повісь на стільчик. Тобі зручно буде одягатися вранці, бо все вже напоготові, ніщо не зімнеться, бери та одягай!» Якщо дитина розуміє мету своїх дій, вона швидше засвоює вимоги, у неї легше формуються навички охайності.

ЧИ МОЖНА ПОДОЛАТИ ЖАДІБНІСТЬ ДИТИНИ?

Якщо прояв жадібності є нестійким, зустрічається лише за певних ситуацій, то батькам цілком під силу допомогти дитині подолати цю рису характеру назавжди. Для початку розкажіть малюкові, що почуває людина, із якою він не бажає ділитися. Наприклад, ви помітили, що інша дитина зацікавлено дивиться на гарну ляльку, яку тримає в руках ваша донька. Намагайтеся перемкнути увагу своєї дитини на іграшку приятеля. Запропонуйте дітям зробити обмін на певний час. Ви побачите, що поступово ваша дитина навчиться отримувати насолоду від того, Що вона змогла когось порадувати. Обов’язково кажіть дитині і демонструйте, як ви задоволені та горді за неї, якщо вона поділилася з кимсь яблуком, іграшкою. Чим частіше ви будете заохочувати малюка ділитися з оточуючими і хвалити його за вияв щедрості, тим охочіше він буде радувати свою увагою вас, інших близьких людей та своїх Друзів.

ЯК ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ, ЯКЩО ДИТИНА ЗАНАДТО ВРАЗЛИВА?

Уразливі діти вимагають набагато більше похвали й уваги, ніж інші малята. Якщо малюк занадто вразливий, такій дитині краще уникати порівняльних оцінок з іншими дітьми (хтось кращий, а хтось гірший). Уразливі діти дуже активно реагують на сторонню оцінку, тому в їхньому вихованні не можна застосовувати принцип «що скажуть люди». Позбавте дитину необхідності постійно доводити свою перевагу. Щоб дитина розвивалася спокійно та гармонійно, створіть у родині атмосферу толерантності, тепла та доброзичливості, тобто умови, коли кожного приймають таким, який він є.

У ЧОМУ ПЕРЕВАГИ М’ЯКОЇ ІГРАШКИ?

М’яка іграшка гарна тим, що її можна досхочу пом’яти, а потім подружитися з нею — тільки вона не повинна бути за розміром більшою від дитини. Хоча зараз у моді гігантські слоники, ведмеді та зайці, вони годяться більше як деталі інтер’єру дитячої кімнати. Навіщо потрібна іграшка, яку навіть не обіймеш і нікуди не потягнеш? Краще, коли різні частини іграшкової тварини зроблені з різних за фактурою тканин (то більш м’яких, то трохи шорсткіших). Привертає увагу дитини також іграшка, яка не повністю схожа на свій живий прототип: наприклад, якщо слон синій, а у зеленого равлика червона мушля.

ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВО ДЛЯ ДИТИНИ ДОТРИМУВАТИСЬ ПЕВНОГО РЕЖИМУ ДНЯ?

Режим — точно встановлений порядок життя — не вигадка фахівців. У його основі — багатовікове спостереження за розвитком природи та фізіологічними процесами людини. На цій основі фізіологи, гігієністи, педагоги розробили науково-обґрунтовані рекомендації з організації життя людини, з розумної зміни видів її діяльності. Дитині встановлюють постійний режим дня, якого «необхідно строго дотримуватися. Це сприяє її правильному розвитку, привчає до дисципліни, формує уявлення про обов’язки. На науковій основі доведено, що прийом їжі, вкладання спати, прогулянки, ігри — усе це сприяє зросту, зміцненню здоров’я та врівноваженому психологічному стану дитини.

ЯК НАДАТИ ПЕРШУ ДОПОМОГУ ДИТИНІ ПРИ ПОТРАПЛЯННІ ЧУЖОРІДНОГО ТІЛА В ОКО?

Чужорідні тіла (пил, пісок, комахи тощо), потрапивши на поверхню ока, подразнюють слизові оболонки і викликають біль та сльозоточивість. У разі потрапляння чужорідного тіла в око дитини не слід терти очі, тому що при цьому можна поранити роговицю. Чужорідне тіло видаляють з ока шляхом промивання його ваткою, змоченою теплою водою. Можна скористатися іншим способом: чисто вимитими пальцями захоплюють нижній край верхньої повіки і відтягують її вниз та вперед, утримуючи в такому положенні 10—15 секунд; сльозотеча при цьому вимиває чужорідне тіло.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА ПОЧАЛА ЗАЇКАТИСЯ?

Якщо у дитини заїкання тільки-но почалося, потрібно, щоб вона протягом кількох днів майже не говорила і тим самим як би відвикла від заїкання. Якщо заїкання вже закріпилося, режиму мовчання недостатньо. Тоді слід привчити дитину говорити повільно, бо під час поспіху заїкання посилюється. Дитині рекомендується говорити тільки на видиху (попередньо набравши в легені повітря), злитно, іноді злегка наспівом. Позитивну дію при боротьбі із заїканням мають мовленнєві вправи, під час яких мати або педагог кілька разів на день повторюють одночасно з хворою дитиною віршик або якийсь інший, добре їм відомий, вислів, текст. У цьому випадку заїкання зникає, і дитина потупово звикає говорити вже не заїкаючись.

ЧИ ЗАВЖДИ БАТЬКИ МАЮТЬ ДОТРИМУВАТИСЯ ОБІЦЯНОК, ДАНИХ СВОЄМУ МАЛЮКУ?

Для нормального розвитку і зміцнення другої сигнальної системи (реакції на смислове значення слів) та її нерозривного зв’язку з першою (образне мислення дитини) необхідно, щоб кожне сказане дитині слово було підкріплено реальним відчуттям. Кожна обіцянка повинна бути виконана. Ви обіцяли купити морозиво, то обов’язково маєте купити його дитині, і саме морозиво, а не замінити його якимись іншими солодощами, бо слово «морозиво» повинно бути підтримане відповідним виглядом, смаком. Слово «морозиво» має викликати таку саму емоційну та вегетативну реакцію (слино-соковиділення тощо), як піднесена до рота скляночка з морозивом. Ви обіцяли у неділю піти з дитиною в зоопарк, то повинні обов’язково це зробити. Навіть у тому випадку, якщо дитина чимось завинила, ви не маєте права не виконати обіцяного (якщо воно не було обіцяно умовно, наприклад, за умови хорошої поведінки). При абсолютній необхідності покарайте малюка за провинність, але обіцяне не може бути невиконаним.

ЯКІ ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ ДИТИНИ МОЖУТЬ ПРИЗВЕСТИ ДО ВИКРИВЛЕННЯ ЗУБІВ?

Часто викривленню зубів дитини сприяють, дійсно, шкідливі звички, зокрема, смоктання великого пальця. Правильний ріст зубів буде порушений під час просування верхніх зубів уперед, а нижніх назад з одночасною деформацією піднебіння. Відучити малюка від цієї шкідливої звички непросто, легше це зробити у дитини, коли вона засинає, витягаючи палець з рота. Поступово малюк почне засинати без смоктання пальця.

ЧИ ПРАВДИВА ДУМКА, ЩО ДІТЯМ КРАЩЕ СПАТИ ТІЛЬКИ НА ПАВОМУ БОЦІ?

Така думка є хибною. Примушувати малюка спати лише на правому боці недоцільно, тому що тривале перебування в одному і тому самому положенні може призвести до небажаних наслідків: наприклад, деформації грудної клітки, викривлення хребта. Кращою позою для сну дитини є, певно, поза на спині. Шкідливо також дітям спати, притискаючи коліна до живота, згорнувшись «калачиком», тому що це перешкоджає нормальному кровообігу.

ДВОРІЧНА ДИТИНА ВИЯВЛЯЄ БАЖАННЯ ДОПОМОГТИ МАМІ В ГОСПОДАРЧИХ СПРАВАХ. ЧИ ТРЕБА ДОЗВОЛЯТИ МАЛЮКОВІ ЦЕ?

Найпоширеніша помилка — усунути дитину від хатніх справ, підмовлятися від її допомоги, тому що матері завжди простіше та Швидше щось зробити самій, ніж навчити цього малюка. Кожна дитина обов’язково намагається наслідувати того, хто працює: береться за віник чи пилосос, за посуд, ганчірку. Ось тут би і не відштовхнути її, а підбадьорити, навіть якщо сміття потрапляє не туди, куди треба, а чиста чашка знову плюхає в мильну воду. Важливо пробудити в дитини бажання допомогти. «Спасибі, мій помічнику, як добре з тобою працюється, як швидко ми все разом зробимо!». Дозвольте вашому малюкові відчути себе вмілим, потрібним, незамінним! Хвилини, витрачені на переробляння, навчання (лагідне, тактовне), розмови з дитиною, обернуться потім годинами зекономленого часу і тією дорогоцінною турботою, про яку ми всі, батьки і матері, так мріємо.

ЯК ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ, ЯКЩО ДИТИНА ЧАСТО ПЛАЧЕ?

Одним із частих емоційних проявів у дітей виступає плач, причому далеко не завжди він свідчить про наявність негативних емоцій. Іноді плач слугує для привертання уваги дорослих і як прохання про допомогу або скарга. Взагалі, плач дошкільника вказує на якесь сильне переживання, відчуття страху, стурбованості, збудження. Розрізняють плач-вередування, плач-прохання, плач-протест, плач-скаргу, плач-вимогу, просто сигнал та емоційну розрядку. Разом із тим стан, який настає після плачу, характеризується як полегшення, він заспокоює дитину та покращує її настрій. Що ж робити батькам в таких ситуаціях? Під час плачу давати будь-які накази та поради дитині недоцільно, тому що вона, знаходячись у стані афекту, погано їх розуміє. Карати плачучу дитину не можна, бо тим самим до однієї негативної емоції буде додаватися інша, а малюк забуває причину покарання. Не варто поспішати у припиненні плачу, слід спокійно добитися довірливого контакту або гарантії відсутності покарання, виявити причину та розібратися в ситуації.

ЯКУ РОЛЬ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ ВІДІГРАЮТЬ ЕМОЦІЇ?

На думку видатних педагогів, роль емоцій у вихованому процесі малюка надзвичайно велика. Адже для того, щоб психічне здоров’я дитини відбувалося нормальними темпами, батьки мають підтримувати у дитини почуття життєрадісності та бадьорості. Російський лікар та науковець Є. О. Аркін відзначав: «Як фізична постановка нашого тіла, так і душевна настанова по відношенню до навколишнього світу — цілковито справа виховання, результат тих прикладів та зразків, які дитина бачить та чує з боку батьків». Найголовніше в дошкільному вихованні — це любов, ласка та увага. Виховання здорових дітей вимагає від батьків уміння в усьому дотримуватися почуття міри. Дитина повинна мати можливості для захоплюючої діяльності та відчуття повноти життя.

ЯКИЙ ВПЛИВ НА ДИТИНУ МАЄ ПСИХОЛОГІЧНА ОБСТАНОВКА В РОДИНІ?

Обстановка в родині має істотний вплив на психічне та фізичне здоров’я малюка. Тут важливі насамперед доброзичливі стосунки між членами родини. Скандали, суперечки між батьками, різкість та грубість у звертанні старших одне до одного, просто прояви відсутності такту травмують нервову систему дитини, призводять до неврівноваженості, дратівливості та нервозності. До цих же наслідків призводить і непомірне застосування всіляких заборон на кшталт «не чіпай», «не лізь», «не бігай» тощо. Таке авторитарне виховання не сприяє нормальному розвиткові дітей, як і протилежна крайність у випадку «вільного» виховання, коли дитині все дозволяється. У сім’ї має бути спокійна, не гамірна обстановка, тому що постійний шум, голосні розмови є сильними і шкідливими подразниками для нервової системи малюків. Повернувшись увечері з дитячого садка, дитина сповнена вражень дня. їй необхідно дати можливість поділитися ними, а потім спокійно погратися та підготуватися до нічного сну.

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО ТЕ, ЯК СЛІД СТЕЖИТИ ЗА ЗУБАМИ ДИТИНИ ТА З ЯКОГО ВІКУ її ПОКАЗУВАТИ СТОМАТОЛОГУ?

Батькам слід подбати про те, щоб дитина систематично здійснювала догляд за зубами. Неправі ті тата й мами, які вважають, що про молочні зуби дбати непотрібно. Дитині, з появою перших чотирьох різців, потрібно чистити зуби. Спочатку це роблять дорослі (маленькою м’якою щіткою). З 3-х років слід дошкільника навчити чистити зуби самостійно. Чищення повинне бути ретельним для видалення нальоту на зубах, який утворюється в місцях з’єднання зубів із яснами і містить багато мікробів та частинок їжі. Пам’ятайте, що запорука здоров’я зубів — здорові ясна, тому їх чистити треба обов’язково, навіть під час випадання зубів, але, звичайно, не торкаючись при цьому хворих ділянок. Складна і досить важка психологічна проблема — відвідування дошкільником зубного лікаря. Регулярно показувати малюка стоматологу потрібно починаючи з 3 років, і такі візити мають проводитися не рідше, ніж двічі на рік. Батьки повинні стежити за станом зубів, при перших проявах карієсу у вигляді маленької темної цятки слід починати лікування цього зуба. Видаляти здорові молочні зуби не потрібно, тому що вони підготовляють основу для постійних зубів. При видаленні хворого зуба лікар вводить спеціальну пластинку для заповнення порожнього місця та попередження викривлення зубів. Вирівнювати зуби краще з 4-річного віку. На жаль, багато батьків не звертають уваги на це і в результаті виникає проблема нерівних зубів. Такі зуби не тільки можуть бути причиною низки захворювань, але й порушувати нормальний фізичний і психічний розвиток малюка через погане пережовування і, як наслідок цього, неякісне засвоєння їжі.

ЧИ ШКІДЛИВО ДІТЯМ, ЗОКРЕМА, ДОШКІЛЬНИКАМ, ПЕРЕСИПАТИ?

Ще з античних часів відомо, що надлишковий сон має на організм людини несприятливу дію. Божественний Евмей говорив Одисею: «Сон непомірний — шкідливий». Дуже гарно сказав про це видатний педагог К. Д. Ушинський: «Надлишковий сон посилює рослинний процес більше, ніж того вимагає діяльність тваринного організму, і робить людину кволою, неквапливою, тупою, лінивою, збільшує об’єм її тіла — словом, робить її більш рослиною. Ось чому виховання, піклуючись про гармонійний розвиток людського організму, повинно керувати і сном». Надлишковий сон розвиває у дитини флегматичні риси, затримує розумовий розвиток, порушує функції серцево-судинної, травної та інших систем. Діти, які надто багато спали вдома на вихідних, у понеділок вранці мають в’ялий вигляд, інертні, частіше проявляють дратівливість та капризи, швидко стомлюються.

ЯКІ ЛЯЛЬКИ КРАЩЕ КУПУВАТИ ДІВЧИНЦІ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ?

Так як діти самі вигадують різноманітні ігрові ситуації, то лялька, з якою зможе душевно погратися дівчинка 3—4 років, має бути зовнішньо схожою на дитину. Таку іграшку легко одяг ти і роздягти, на неї просто пошити одяг. Про це часто забувають батьки, даруючи, наприклад, чотири річній доньці ляльку Барбі. Ця лялька може зламати всю гру дитини. По-перше, вона схожа на жінку, а не на дівчинку. її не можна зробити ні мамою (адже цю роль дівчинка залишає за собою), ні дочкою. По-друге, вона сама задає стиль у поведінці, що знову-таки хоче робити дитина. Барбі можна просто водити, одягати, причісувати. Але дати їй роль у світі, створеному фантазією дитини, не вийде.

ЧИ КОРИСНО НАВЧАТИ ДИТИНУ ВИМОВЛЯТИ СКОРОМОВКИ ТА ЧИСТОМОВКИ?

Одним із важливих завдань дошкільного виховання є розвиток мовленнєвої культури малят, удосконалення їх дикції, голосового апарату, формування правильної артикуляції. У роботі педагогам і батькам малюків доцільно використовувати спеціальні ігрові вправи, які допоможуть усунути неправильну та закріпити у дітей правильну вимову найбільш проблемних звуків, сприятимуть чистоті та загальній культурі мовлення. Такими вправами є скоромовки та чистомовки. Вони зазвичай дуже до вподоби малюкам, бо їх вимовляння сприймається як весела забава: той, хто прагне швиденько продекламувати скоромовку, часом припускається смішних помилок, «спотикаючись» чи перекручуючи слова. Під час виконання ігрових вправ для удосконалення мовлення необхідно звертати увагу на те, щоб спочатку діти вимовляли слова чітко та повільно, звертаючи увагу на правильність вимови складних звуків. Згодом скоромовки виконуються у більш швидкому темпі. З метою тренування голосового апарату скоромовки та чистомовки вимовляються з різною голосовою динамікою: пошепки, голосніше, голосно. Доцільно також навчати малят промовляти ігровий мовленнєвий матеріал з різною мовною інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму. У педагогічній практиці скоромовкам та чистомовкам належить також вагома роль ще й тому, що вони у формі цікавої гри розвивають у малят увагу і повагу до кожного вимовленого звуку, слова, спонукають до чіткості, виразності та ясності мовлення.

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО ІСТЕРИЧНІ РЕАКЦІЇ ДИТИНИ?

У деяких сім’ях, де є лише одна дитина, їй приділяють багато уваги, за першою вимогою виконують усі її примхи та забаганки. З такої дитини зазвичай виростає егоїст, який прагне мати тільки задоволення, уникає труднощів, бо долати їх він не вміє. Будь-які складнощі, перепони викликають у такого малюка крик і сльози. У таких дітей розвивається прагнення бути завжди в центрі уваги, відігравати першу роль, викликати захоплення оточуючих. Якщо ж це не вдається, то з’являються серйозніші нервовості. Вони виражаються в різних розладах. Іноді істеричні припадки можуть мати перебіг у вигляді знепритомлення з підвищеною пітливістю, почервонінням або зблідненням шкіри, підвищенням температури тощо. У дошкільників такий приступ виражається зазвичай у тому, що вони падають на підлогу або землю, починають розмахувати руками і совати ногами, кричати. Якщо батьки виконують висловлені в такий спосіб вимоги дитини, то сприяють тому, що такий метод добиватися бажаного закріплюється, стаючи звичкою.

ЧОМУ ДІТИ ЛАЮТЬСЯ ТА ЯК БОРОТИСЯ З ЛИХОСЛІВ’ЯМ ДОШКІЛЬНИКА?

Нецензурні вислови, лайливі та брутальні слова, які; принижують і ображають людей, дійсно засмічують дитяче мовлення та дратують і засмучують батьків. Джерел лихослів’я дуже багато: це і телебачення (навіть сучасні мультфільми мають грубі, жаргонні вислови), і дитячий садок, і двір, де гуляють малюки, і навіть іноді родина. Чому діти лаються? Поки вони ще малі (до 5-ти років), то просто поводяться, як папуги — копіюють дорослих, не розуміючи того, що кажуть. Реакція батьків на таку поведінку дітей відіграє дуже важливу роль, і зволікати тут не варто. Почувши з уст малюка брутальне слово, обов’язково спокійно скажіть йому, що так говорити недобре і що такі слова вас засмучують. Поясніть, чому саме ці слова не слід вживати. Не думайте, що малюк вас не зрозуміє. Нехай зміст вашої промови буде йому не зовсім зрозумілим, зате він почує вашу стурбовану інтонацію і, певно, вирішить, що так краще не робити.

ЯК ВІДРІЗНИТИ НАПОЛЕГЛИВІСТЬ ДИТИНИ ВІД її ВПЕРТОСТІ?

Потрібно навчати малюка не відступати від наміченої мети, долати перешкоди, які виникають на шляху до неї, у разі потреби, перебираючи різні варіанти дії, шукати нові шляхи і врешті-решт добиватися задуманого. Але таку наполегливість у жодному разі не слід плутати із впертістю, яка завжди інертна, шаблонна і, як правило, морально невиправдана, адже спрямована на досягнення чисто егоїстичних цілей. Вперта, дитина майже ніколи не аналізує ситуацію, не виявляє критичності стосовно своїх дій та не розмірковує щодо вибору засобів. Вона діє добре засвоєними способами (крик, сльози, істеричні вихідки), які, на жаль, нерідко дозволяють малюкові отримати бажане, але гальмують формування необхідних властивостей та позитивних рис характеру.

ЯК ЗАПОБІГТИ ФОРМУВАННЮ ЗАНИЖЕНОЇ САМООЦІНКИ МАЛЮКА?

Діти зі зниженою самооцінкою ростуть невпевненими в собі, стривоженими, замкненими, прихованими. Такі малюки погано почуваються в колективі, завжди задовольняються другорядними ролями. На заняттях такі діти зазвичай тихі і пасивні. Знижена самооцінка формується, як правило, у тих родинах, де до дитини пред’являють непомірні вимоги, де її ініціатива постійно обмежується, її осаджують на кожному кроці, суворо караючи за найменшу провину: замикають у порожній кімнаті, всаджують на дві години на стілець і не дозволяють рухатися, а частіше безперервно лають, фіксуючи увагу виключно на її недоліках та вадах. Батьки, уважно придивляючись до своєї дитини, знаючи її індивідуальні особливості, повинні потурбуватися про те, щоб не допустити таких небажаних відхилень в особистісному розвитку малюка. Для цього батькам можна порадити ставитись більш уважно до особистості дитини, не перебільшуючи та не зменшуючи її можливостей, а ще допомогти синові чи доньці правильно та об’єктивно оцінювати себе.

ЧИ ВПЛИВАЄ НА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ДИТИНИ РОЗВИТОК НАВИЧОК ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗОКРЕМА, МАЛЮВАННЯ?

Образотворча та конструктивна форма — це перші кроки продуктивної діяльності дошкільника. У середньому дошкільному віці дитина поступово переходить до свідомого зображення предметів, тобто до предметного зображення. У більшості малят предметне зображення з’являється на четвертому році життя. Дитина починає правильно зображувати на своїх малюнках предмети, а потім і ситуації, сюжети. Значну роль в малюнках дітей починає відігравати колір, за допомогою якого малята передають реальні властивості предмета та своє емоційне ставлення до зображуваного. Слабкий розвиток предметного малюнка після 4 років може свідчити про істотні відхилення в інтелектуальному та особистісному розвитку дитини. Занепокоєння батьків має викликати і невміння здійснювати інші види продуктивної діяльності.

ЯК НАВЧАЮТЬ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ДИТЯЧОМУ САДКУ ОСНОВАМ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ?

З переходом малят до середньої групи задачі формування культури поведінки на заняттях ускладнюються. Малят вчать умінню слухати вказівки педагога та діяти відповідно; поводитись стримано і організовано, не перебивати одне одного; на запитання відповідати по одному; брати участь у колективній бесіді; не викрикувати і не тягнути руку, а чекати, коли викличуть. Тому що діти вже мають досвід поведінки на заняттях, до них пред’являють нові вимоги, спрямовані на формування поваги до товаришів: не заважати, не відволікати сторонніми розмовами, не перебивати того, хто відповідає, а при необхідності надавати йому допомогу, проявляти доброзичливість. Ці вимоги обґрунтовують так, щоб діти зрозуміли їх необхідність: «Відповідати слід по черзі, а не всім одразу, інакше ніхто нічого не зрозуміє; той, хто підказує, перебиває свого товариша, заважає йому».

ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИТИНИ МАЮТЬ ПАЛЬЧИКОВІ ІГРИ?

Дослідження розвитку дрібної моторики дітей мають надзвичайну цінність і для педагогів, і для психологів, і для мовознавців: адже руки — багатофункціональний специфічний орган, притаманний лише людині. Рівень розвитку дрібної моторики — один із найважливіших показників інтелектуального рівня дитини. Розвиток дій з предметами в середньому дошкільному віці позитивно впливає на формування пізнавальних психічних процесів: сприйняття, пам’яті, уваги, уяви і, звичайно, на удосконалення мовлення малюків. Тому в заняттях та ігрових вправах з чотирирічною дитиною роботу з розвитку дрібної моторики та координації рухів рук слід продовжувати. Пальчикові ігри — це інсценування за допомогою пальців коротеньких римованих історій, казок тощо. Багато ігор такого роду вимагають участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в просторових поняттях («праворуч», «ліворуч», «вгору», «вниз» тощо). У ході пальчикових ігор діти, повторюючи рухи дорослого, активізують моторику рук. Тим самим відпрацьовуються спритність, уміння координувати власні рухи, концентрувати увагу на одному виді діяльності. Пальчикові ігри також сприяють розвитку творчості малят,, образного мислення, уяви, фантазії. Чотирирічні дошкільнята можуть грати в ці ігри, використовуючи кілька подій, що змінюють одна одну.

ЧИМ ШКІДЛИВИЙ ДЛЯ ДИТИНИ ТЕЛЕВІЗОР ТА СКІЛЬКИ ЧАСУ БІЛЯ НЬОГО МОЖНА ПРОВОДИТИ ДИТИНІ?

Соціологи запевняють, що дошкільнята проводять перед екраном телевізора в середньому до 50 годин на тиждень. Лікарі стверджують, що допустима тривалість перегляду телепередач для дитини старшого дошкільного віку не повинна перевищувати З0 хвилин. Більш тривалий час, проведений перед телеекраном, викликає у більшості дітей негативні зміни у стані організму: гальмується розвиток лівої півкулі головного мозку, відповідальної, зокрема, за розвиток мовлення; порушується зір; розвивається хронічна перевтома. Телепередачам слід протиставити рухливі ігри, спортивні вправи, корисну домашню роботу тощо.

ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ АВТОРИТАРНІ БАТЬКИ ТА ДО ЯКИХ НАСЛІДКІВ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ АВТОРИТАРНИЙ ТИП ВИХОВАННЯ ДИТИНИ?

Авторитарні батьки сповідують слухняність, силові методи впливу, підкоряння, обмеження свободи та автономії дитини. Вони в усьому контролюють дитину, використовують суворі дисциплінарні заходи. Діти таких батьків, як правило, відчувають себе знедоленими, вони постійно знаходяться у полоні страху і тревоги. Малята авторитарних батьків практично позбавлені незалежності, не вміють відстоювати свої інтереси, у них часто спостерігається швидка зміна настрою та агресивність.

ЯКІ ВИМОГИ БАТЬКАМ ДОЦІЛЬНО ПРЕД’ЯВЛЯТИ ДО ГРИ ДОШКІЛЬНИКА З ІГРАШКАМИ?

Дитина повинна вміти самостійно займатися грою, не заважаючи дорослим; запропонувати іграшку товаришу, ЯКИЙ при йшов у гості, гратися тихо, якщо дорослі відпочивають або спить маленька дитина, прибирати іграшки після гри на місце. Від старшого дошкільника батьки можуть вимагати, щоб він утримував в порядку та чистоті свої іграшки. Якщо іграшка зламалася, її тут же треба полагодити разом із дитиною; не можна допускати, щоб дитина складала в один і той самий ящик цілі і зламані, чисті і брудні іграшки. Зазвичай малюк діє згідно вимог дорослих, якщо ці вимоги постійні і діти розуміють їх необхідність.

ЯК ВПЛИВАЄ НА ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ НИЗЬКА ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ В ОПАЛЮВАЛЬНОМУ ПРИМІЩЕННІ?

Доведено, що бактерії-збудники багатьох застудних хвороб значно швидше гинуть при нормальній вологості повітря, ніж при надто сухому чи дуже вологому повітрі. Навіть якщо дитина не хворіє, слизова оболонка її носа може бути запаленою протягом всього опалювального сезону через сухість повітря. У деяких малят спостерігається утрудненість дихання. Помітити це явище можна зразу, тому що дитина починає дихати ротом, а не носом. Сухість в дихальних шляхах призводить до того, що вся система захисту організму стає менш ефективною. Сухе повітря негативно діє також і на шкіру голови — воно може спричинити, наприклад, появу лупи. Найбільш практичний спосіб підтримання нормальної вологості повітря в опалювальних приміщеннях (звісно, за відсутності кондиціонерів та зволожувачів) — постійно слідкувати за тим, щоб температура повітря не піднімалася вище 22 °С. Регулярно провітрюючи кімнату, можна також забезпечити достатню циркуляцію повітря, насиченого киснем.

ЯК БАТЬКИ МАЮТЬ СТАВИТИСЯ ДО ДИТЯЧИХ СВАРОК В РОДИНІ?

Доведено, що число сварок між дітьми часто залежить від ставлення до цих конфліктів батьків. Деякі тата й мами не звертають уваги на дріб’язкові сварки дітей, а часом не реагують і на незначні бійки. Але більшість батьків не допускають навіть найменших сварок між своїми дітьми, вважаючи, що цим вони зберігають спокій як для себе, так і для дітей. Психологи вважають, що батьки можуть втручатися в конфлікти між дітьми тільки тоді, коли сварки стають надто серйозними. Але робити це слід без обговорень. Мамі й татові не варто вислуховувати скарги дітей одне на одного. Якщо батьки при цьому поводяться твердо та послідовно, то діти звикають до такого ставлення до сварок, кількість яких стане поступово знижуватися.

ЯКІ ВІТАМІНИ КОРИСНІ ДЛЯ ЗОРУ ДИТИНИ?

Велике значення для хорошого зору має повноцінне харчування, що включає, зокрема, достатню кількість вітамінів, особливо D і А. Вітамін Dміститься в таких продуктах, як печінка, оселедець, жовток яєць, вершкове масло. Вітамін А є компонентом зорового пурпуру (родопсин), який входить до складу паличок, що забезпечують так званий сутінковий зір, беруть участь в біохімічних процесах ока. При його нестачі уповільнюється ріст організму, порушується гострота зору, підвищується захворюваність верхніх дихальних шляхів, шкіра обличчя і рук втрачає еластичність, стає шершавою, схильною до запальних процесів. Вітамін А міститься у вершковому маслі, молоці, яєчному жовтку, печінці. Він може також утворюватися в організмі з провітаміну А — каротину, який входить до складу рослинних продуктів: моркви, томату, хурми, шипшини, салату тощо.

ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУВАЮТЬСЯ У ПСИХІЦІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА?

Психічні функції дитини наприкінці дошкільного дитинства не тільки перебудовуються, але й інтенсивно розвиваються. Формуються нові і важливі сенсорні здібності. Помітно зростають можливості розумової діяльності, діти можуть виділяти істотне у явищах навколишньої дійсності, можуть порівнювати ці явища, виявляти ознаки схожості та відмінності у них. Психологами встановлено, що саме в цьому віці формуються умови для розвитку в наступному понятійного логічного мислення. Значна перебудова психічного світу дитини 6-го року супроводжується не менш яскраво вираженими змінами в активності головного мозку: за своїми функціональними характерне тиками він набуває здатності засвоювати та переробляти значну N об’ємом та більш складну за якістю інформацію.

ЧОМУ ВАЖЛИВО НАВЧИТИ ДОШКІЛЬНИКА ПРАВИЛЬНО ТРИМАТИ ОЛІВЕЦЬ ПІД ЧАС МАЛЮВАННЯ?

У тих випадках, коли дорослі не звертають уваги, як діти тримають олівець (пензлик) під час малювання, то малюки звикають тримати неправильно олівець — не трьома пальцями, а пучкою, напружено. При цьому пальці закривають ту частину аркуша, де дитина малює; особливо це характерно під час зображення дрібних деталей. Не навчившись правильно тримати олівець та пен­зель при малюванні, дитина буде тримати так і ручку.

ЯКИЙ ВПЛИВ НА ДИТИНУ МАЄ ПСИХОЛОГІЧНА ОБСТАНОВКА В РОДИНІ?

Обстановка в родині має істотний вплив на психічне та фізичне здоров’я малюка. Тут важливі насамперед доброзичливі стосунки між членами родини. Скандали, суперечки між батьками, різкість та грубість у звертанні старших одне до одного, просто прояви відсутності такту травмують нервову систему дитини, призводять до неврівноваженості, дратівливості та нервозності. До цих же наслідків призводить і непомірне застосування всіляких заборон на кшталт «не чіпай», «не лізь», «не бігай» тощо. Таке авторитарне виховання не сприяє нормальному розвиткові дітей, як і протилежна крайність у випадку «вільного» виховання, коли дитині все дозволяється. У сім’ї має бути спокійна, не гамірна обстановка, тому що постійний шум, голосні розмови є сильними і шкідливими подразниками для нервової системи малюків. Повернувшись увечері з дитячого садка, дитина сповнена вражень дня. їй необхідно дати можливість поділитися ними, а потім спокійно погра

Оздоровча робота в ДНЗ та заняття з фізкультури.

В чому ж полягає організація заняття з фізкультури у дитячому садку?

Сама обов’язкова складова в організації життя дітей ДНЗ це - ранкова гімнастика. Вона розвиває поглиблене дихання, обміну речовин, посиленню кровообігу, розвитку м’язів, розгальмуванню нервової системи після нічного сну та викликає позитивні емоції.

Головна вимога до ранкової гімнастики - проведення її на свіжому повітрі в літній період та у добре провітрених приміщеннях – взимку. Для тренування організму до змінних кліматичних умов навколишнього середовища. Одяг під час виконання гімнастики повинен бути легким.

Підбирати вправи до комплексу треба з урахуванням стану здоров’я, можливостей та індивідуальних особливостей дітей певного віку, Вправи повинні бути доступні до виконання та прості, також слід включати ходьбу, біг, стрибки та інші різноманітні вправи для різних груп м’язів.

Ранкова гімнастика для кожної вікової групи має свою тривалість.: для дітей раннього віку – чотири – п’ять хвилин, для молодшого дошкільного віку – шість – дев’ять хвилин, для дітей старшого віку – вісім – дванадцять хвилин. Комплекси ранкової гімнастики діти повинні вивчати в заняття з фізкультури, через кожні два тижня з ускладненням на другому.

Протягом учбового року комплекси періодично повторюються зі збільшенням навантаження за рахунок інтенсивності виконання та урізноманітнення вправ.

Гімнастика після денного сну проводиться через деякий час після підйому дітей, виконувати її можна у спальній, музичному залі або у групових кімнатах. Ця гімнастика повинна включати загально розвивальні вправи на різні групи м’язів зі зміною вихідних положень та вправи для правильного формування стопи та постави. Тривалість такої гімнастики від шести до дев’яти хвилин в залежності від віку дітей.

Динамічні перерви (фізкультурні паузи) проводяться в перервах між заняттями та малорухливими видами діяльності для зняття втоми у дітей, при цьому виконуються нескладні рухливі вправи, їх тривалість п’ять – десять хвилин.

Хвилинки фізкультури – проводяться під час занять короткотривалими комплексами фізичних вправ, які дають можливість зменшити втому дітей і відновити у них працездатність для подальших занять. До комплексів хвилинок фізкультури входять три – чотири вправи, які повторюються по чотири – шість разів. Їхня тривалість одна – дві хвилини.

Гартувальні процедури – це система заходів які спрямовані на підвищення опірності дитячого організму, розвитку швидко та без шкоди для здоров’я пристосовуватись до несприятливих умов навколишнього середовища.

У ДНЗ проводяться два види гартувальних заходів: спеціальні та повсякденні. До спеціальних належать повітряні та сонячні ванни, водні процедури( обтирання тіла – вологе та сухе, обливання), сон з відкритими вікнами. До повсякденних же процедур належать: температурний режим, застосування аерації, миття рук, обличчя в холодній воді, полоскання горла тощо.

Також проводяться інші гартувальні процедури (ходьба босоніж по глині, вологому піску, камінцях, росяній траві) та лікувальні профілактичні ( ароматерапія, фітотерапія, масаж, лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичні процедури), які додаються до системи оздоровлення за згодою батьків та за призначенням лікаря з обов’язковим урахуванням індивідуальних показників кожної дитини.

Рухова активність дітей у повсякденному житті.

Педагоги ДНЗ повинні спонукати дітей до рухливої діяльності, повсякчас регулювати їхню активність, та завжди схвалювати прояви самостійності, вольових зусиль. Важливо при цьому враховувати руховий досвід кожного малюка окремо, рівень рухливості, притаманній їй темп, здібності та природні можливості.

Обсяг рухової активності у межах активного режиму становить до трьох годин для дітей раннього віку, три – чотири години для дітей молодшого дошкільного віку та чотири – п’ять годин для дітей старшого віку. Прогулянки є важливим складником життєдіяльності всіх дітей. Неодмінна умова для їх проведення це збалансування вихователями програмних вимог з бажаннями дітлахів. Зміст роботи на прогулянках залежить від кількох складових: освітніх завдань, погоди, настрою дітей, загальної атмосфери в групі тощо.

Тривалість фізичних вправ на прогулянках становить: для дітей раннього віку двадцять – тридцять п’ять хвилин, молодшого віку – тридцять п’ять - сорок п’ять хвилин, дітей старшого віку – сорок п’ять - шістдесят хвилин. Знижувати рухову активність потрібно наприкінці прогулянки (за десять – п'ятнадцять хвилин) до її закінчення, для забезпечення спокійного переходу до іншого режиму.

Враховуючи величезну роль ігрової діяльності в зростанні особистості дитини, під час організації рухового режиму значне місце відводиться рухливим іграм. Добираючи їх треба враховувати такі чинники: вік дітей, місце ігор протягом дня, погодні та природні умови, пора року, наявність необхідного інвентарю та обладнання.

Як завжди до різних форм роботи (свят, занять, походів, розваг тощо) включаються рухливі ігри після попереднього їх розучування.

Проводять її щодня в усіх вікових групах – одну - дві гри, під час ранкового прийому дітей, дві – три гри - на прогулянках та одна дві гри - увечері . Всього на протязі дня проводять п’ять - сім рухливих ігор, а влітку – сім – вісім.

Протягом дня слід змінювати види рухливих ігор: ігри змагального типу, сюжетні та безсюжетні, спортивні ігри: (футбол, баскетбол, городки, настільний теніс, бадмінтон,хокей ) та різноманітні спортивні вправи: ( катання на санчатах та ковзанах, ізда на велосипеді, ходьба на лижах). Забавних ігор: (кільцекид, серсо, кеглі) тощо. Навчання елементів усіх цих спортивних ігор та вправ здійснюється на планових заняттях з фізичної культури, а закріплюється – на прогулянках.

Проведення фізичних вправ на прогулянках це оди із основних засобів для фізичного розвитку дітей. Завдяки їм формуються і закріплюються навички життєво – важливих рухів: (бігу, стрибків, ходьби, лазіння, метання тощо), тренуються фізичні якості: (швидкість, спритність, витривалість, сила, гнучкість, координація рухів).

В різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, рухливі ігри, заняття з фізкультури) - також широко використовуються фізичні вправи. Також проводяться походи з дітьми за межі дитячого закладу, (починаючи з молодшого дошкільного віку). Вихователі ретельно готуються до їх проведення: та продумують маршрут руху, спосіб пересування, вивчати місця зупинок та відпочинку, враховуючи при цьому природні умови ( наявність гірок, струмочків, повалених дерев тощо) До місця призначення діти зазвичай ідуть вільно, групуючись за своїм бажанням; шикування парами потрібно тільки при переходах доріг, вулиць.

Тривалість походу в один бік як правило встановлюється таким чином: для дітей четвертого року життя п'ятнадцять – двадцять хвилин, п’ятого – двадцять – двадцять п’ять хвилин, шостого року життя – двадцять п’ять – тридцять хвилин. Під час походів для дітей пропонують вправи з основних рухів, рухливі ігри в яких використовують дрібні фізкультурні знаряддя, та природні умови, а також проводяться спостереження в природі та навколишньому оточенні, короткі розповіді про екологію та краєзнавство, бесіди, дидактичні ігри тощо. Також проводяться прогулянки та екскурсії, вони посідають окреме місце в освітньому процесі, як форми знайомства дітей з соціальним, природним та предметним довкіллям, тому підміняти ними походи за межі дошкільного закладу не рекомендується. Основною метою дитячого туризму в умовах ДНЗ є оздоровлення, оптимізація рухового режиму, запобігання гіподинамії та вдосконалення рухових навичок.

Фізкультурні свята як правило, проводяться 2-3 рази на рік, починаючи з молодшого віку, тривалість таких заходів становить - сорок п’ятдесят хвилин для дітей молодшого віку, п’ятдесят – шістдесят хвилин для дітей старшого віку. Такі свята організовують в будь-який час в фізкультурній чи музичній залі, на дитячому майданчику тощо. Якщо ж свято проводиться у приміщенні, треба подбати про здійснення в цей день прогулянки на відкритому повітрі.

Найважливіша мета таких заходів це забезпечення активної рухової діяльності усіх дітей, участі кожного з них та створення піднесеного настрою. Дуже важливо не перетворювати його на видовище для дорослих і не відлучати від участі дітей, які з певних причин пропустили підготовку до нього, а також невпевнених та малоактивних дітей.

За час підготовки до фізкультурного свята потрібно розробити сценарій, оформити місце проведення, підготувати атрибутику, музичний супровід, костюми,нагороди, призи тощо. В сценарію особлива увага приділяється цікавим сюрпризним моментам, показовим номерам, підбиттю підсумків, врученню подарунків і призів, а також церемонії урочистого відкриття та закриття свята.

Готувати дітей до свята необхідно заздалегідь, впродовж усього освітнього процесу (під час заняття з фізкультури, ранкової гімнастики, на музичних, самостійної рухової діяльності, ігор, індивідуальної роботи тощо). Неприпустимо проводити масові репетиції повного ходу свята.

Фізкультурні розваги починають проводитися із раннього віку (третій вік життя) один – два рази на місяць, як правило у другій половині дня. Тривалість таких заходів теж ділиться по віковим групам: п’ятнадцять – двадцять хвилин для дітей раннього віку, двадцять – тридцять п’ять хвилин – молодшого та тридцять п’ять – сорок хвилин – для дітей старшого віку. Місцем їхнього проведення обирається музична або фізкультурна зала, фізкультурний або ігровий майданчик, групова кімната, паркова або лісова галявина, берег водоймища. В розвазі обов’язковим є участь кожної дитини. Для забезпечення оптимальних фізичних, психічних, та емоційних навантажень, проводиться раціональне чергування ігор з різним навантаженням, масових – з іграми підгруп, колективних, індивідуальних (атракціони, конкурси). Для дітей старшого віку у фізкультурних розвагах можуть переважати конкурси, естафети, вправи та ігри спортивного характеру.

Організовуються дні здоров’я. Приблизно один раз на місяць, починаючи з дітей третього року життя. Вони насичені різноманітними формами: лікувально – профілактичні та гартувальні процедури, фізкультурні свята та розваги, рухливі ігри, заняття з фізкультури, дитячий туризм та самостійна рухова діяльність. Проводяться вони як правило на свіжому повітрі. У дні здоровя освітня робота пов’язується з темами зорового способу життя та власне здоров’я (читання художньої літератури, бесіди, трудова, ігрова, пізнавальна там самостійна художня діяльності). Програма дня здоров’я передбачає заходи націлені як для всього дошкільного закладу так і на кожну вікову групу окремо.

Також організовуються тижні фізкультури, програма яких розрахована на декілька днів та проводиться з розрахунком на декілька днів.

Самостійна рухова діяльність проводиться з дітьми кожного дня під час ранкового прийому дітей, денної і вечірньої прогулянок. Вона може проводитися як на майданчику так і у приміщенні.

При організації самостійної рухової діяльності, враховують фізичний розвиток, індивідуальні особливості, та функціональні можливості кожної дитини. Неодмінні умови для проведення це попередня систематична робота з дітьми, мета якої – формування необхідного рухового досвіду, врахування рівня обізнаності про техніку виконання рухів, ігор, формування у неї необхідного рухового досвіду рівня фізичної підготовки та взаємодії між учасниками заходу.

Індивідуальна робота з фіз. виховання проводиться у вільний час групами або індивідуально, як правило у відведений час для самостійної діяльності дітей. Мета роботи – поглиблене ознайомлення та розучування навичок її виконання, усунення будь яких відставань у розвитку фізичних якостей.

Заняття

Заняття розглядають як цілеспрямовану та унікальну форму організованої навчально – пізнавальної діяльності з фізкультури та подальшого формування основ здорового способу життя. Як правило вони дають змогу систематичного та послідовного закріплювання та удосконалення рухових вмінь та навичок, розвивають фізичні якості, дають дітям соціальні знання та прищеплюють потребу в повсякденних заняттях фізкультурою, оптимізують рухову діяльність.

Проведення організованого навчання у формі заняття з фізкультури, починається з третього року життя. Тривалість таких занять складають: п'ятнадцять – двадцять хвилин - для дітей раннього віку, двадцять – тридцять хвилин - молодшого та тридцять – сорок хвилин - для дітей старшого віку. Заняття діляться на частини: вступна, підготовча, основна та заключна. Тривалість їх проведення не постійна, вона змінюється залежно від освітніх завдань та умов проведення занять.

Обов’язковими умовами для проведення таких занять є провітрювання приміщень, вологе прибирання зали, завчасна підготовка фізкультурного інвентарю та обладнання. Вони мають бути естетично оформленими, приваблюваними, безпечними у використанні та відповідати віку дітей за розмірами, вагою тощо. Взуття та одяг дітей повинні добиратися з урахуванням пори року та місця проведення занять.

За показниками освітнього завдання, співвідношення нового і знайомого програмного матеріалу заняття з фізкультури поділяються на:

- мішані (надання нового рухового матеріалу та закріплення раніше набутих навичок; співвідношення нового та знайомого матеріалу складає три до одного або чотири до оного);

- заняття націлені на закріплення та удосконалення рухових вмінь і навичок, тренувальні (проводяться у разі потреби в кінці місяця або кварталу, півріччя для перевірки рівня сформованості рухових умінь та навичок , спеціальних знань, розвитку фізичних якостей).

За методикою проведення і за змістом рухові завдання розрізняють: и

- інтегровані, або комплексні, мішані (включають загально розвивальні, стройові вправи, рухливі ігри та інші фізичні вправи; проводяться в комплексі з використанням практичних, словесних, наочних методів і прийомів навчання в залежності від віку дітей);

- сюжетні (як правило, будуються за типовою структурою, але у формі «рухової розповіді», де всі завдання пов’язані одним спільним сюжетом і виконуються цікавими ігровими ситуаціями, імітаціями тощо);

- ігрові (всі завдання розв’язуються тільки з допомогою ігор, в кількості три п’ять: спочатку проводяться одна – дві гри малої та середньої рухливості, потім одна – дві гри великої рухливості, та на закінчення – одна малорухлива гра; ігри добираються таким чином, щоб за руховим змістом вони відповідали всім структурним частинам типового заняття; проводяться для закріплення набутих рухових навичок або з контрольною метою);

- домінантні: (ігри, акцентовані для реалізації певних освітніх завдань, застосування певних засобів фізичного розвитку. Наприклад: заняття на оволодіння елементами спортивної гри чи вправи, на розвиток швидкісно – силових якостей або заняття з використанням певного виду фізкультурного інвентарю та обладнання тощо).

Фізкультурні заняття проводяться щоденно:

- двічі на тиждень у відведений для цього період часу на майданчику або в фізкультурній залі (в залежності від погоди у весняно - літній час)

- в інші дні проводиться по два заняття з фізичними вправами на свіжому повітрі під час прогулянок (при сприятливій погоді в усі пори року) та один раз на тиждень, для організації елементарного дитячого туризму, проводиться похід за межі ДНЗ ( за відповідних природних умов)

Заняття на свіжому повітрі проводиться вихователем групи або інструктором з фізичної культури з допомогою вихователя. До іх проведення можливо залучати музичного керівника та помічника вихователя. Ці заняття мають таку ж тривалість як і заняття у залі, проте якщо вони проводяться на оволодіння елементами спортивних ігор чи вправ -тривалість можливо дещо збільшити (до п’яти хвилин). Так як ці заняття проводяться у період прогулянок, то їх треба організовувати під кінець заходу, щоб не допустити переохолодження організму після фізичних навантажень; у теплу погоду такі заняття розпочинають через десять п'ятнадцять хвилин після виходу на майданчик, після адаптування організму до нових умов.

Особливу увагу педагогів та медичного персоналу потрібно звернути на забезпечення оптимальних загальних навантажень на дітей . Загальні навантаження визначаються сукупністю фізичних, психічних та емоційних показників дітей під час проведення заняття з фізкультури. Фізичне навантаження – визначається величиною впливу фізичних вправ, які виконуються під час занять на функціональну діяльність усіх органів дитини. Пік таких навантажень повинен припадати в час проведення рухливих ігор в основній частині занять.

Для регулювання величини фізичних навантажень до змісту занять можна включати вправи різної складності , змінювати кількість амплітуду та темп. Важливо стежити за ступенем напруження м’язів при виконанні вправ, регулювати час їх проведення та пауз між ними.

Психічні навантаження – це показник впливу фізичних вправ під час занять на психіку дитини (увагу, мислення, пам'ять, уяву, сприймання, волю тощо). Найбільше психічне навантаження повинно припадати на початок основної частини занять, при розучуванні нових чи виконанні найбільш складних за технікою вправ з основних рухів. Регулюванню рівня психічних навантажень, запобіганню перевантажень дитячої пам’яті, мислення уваги та сприймання допомагають раціональне поєднання знайомого та нового матеріалів, зміна або оновлення обстановки середовища, обладнання, атрибутів та інвентарю, активізація пізнавальної та розумової діяльності дітей.

Емоційні навантаження визначають величиною пливу фізичних вправ на емоційний стан дитини. Максимальне емоційне навантаження як правило припадає на рухливі ігри в основній частині занять. Регулювати емоційне навантаження у ході занять допоможуть бадьорий, діловий та при цьому доброзичливий тон педагога, заохочення дітей до вправ, естетично оформлені різноманітні посібники, музичний супровід певної частини заняття, улюблені ігри та вправи дітей.

Оптимальне поєднання всіх навантажень дозволяє забезпечити високу працездатність дитячого організму і не викликає його перевтоми. За помірної втоми активізуються відновлювальні процеси в організмі, пожвавлюється темп та поліпшуються показники фізичного розвитку.

Вихователі мають стежити за зовнішніми ознаками реакції дітей на загальні навантаження: колір обличчя, шкіри, спітнілість чола, щік, спини, спосіб і ритмічність дихання ( через рот або ніс, наявність задишки), стан постанови, якість виконання вправ,дисципліна, рівень інтересу та уваги дитини, млявість чи надмірна рухливість. При появі ознак перевтоми або передвчасної втоми слід негайно вжити заходів щодо їх запобігання ( внести зміни у зміст, методику проведення заняття з фізкультури, дозування вправ, додати паузи для відпочинку тощо. Основний показник реакції організму на навантаження це частота пульсу. Проводячи заміри у дітей слід враховувати динаміку зміни його частоти: упродовж основної частини вона зростає на десять п'ятнадцять відсотків, підготовчої частини – на двадцять – двадцять п’ять відсотків, а під кінець основної - зростає на шістдесят – вісімдесят відсотків. Потім знижується і повертається до норми по закінченню заключної частині занять.

З регулюванням навантажень пов’язані загальна та моторна щільність фізичних занять. Загальна щільність заняття – це є відношення педагогічно – виправданого відрізку часу до часу всього заняття. Педагогічно – виправданим часом називається час, відведений вихователем для пояснення та показу дій, зауважень, заохочень, оцінки та допоміжні дії: ( шикування дітей, роздача та збирання атрибутів, установка й прибирання обладнання), безпосереднє виконання дітьми вправ тощо. Час витрачений на розмови з колегами, недоцільне повчання та пояснення, довготривалі бесіди, різноманітний аналіз дій і поведінки дітей, надмірне очікування вихованцями своєї черги в період виконання вправ, підготовці місця занятть, обладнання й інвентарю є педагогічно недоцільним і при визначенні загальної щільності занять не враховується. Тому слід звернути увагу на моменти правильної організації та проведення занять, ретельно продумувати, щоб час занять був якомога педагогічно - виправданим, а загальна щільність наближалася до 100 відсотків.

Моторна щільність розглядається як відношення певного відрізку часу, проведеному дітьми у русі, до загальної тривалості заняття. Визначається методом індивідуального хронометражу, має такі вікові норми: для дітей четвертого року життя – п’ятдесят п’ять – шістдесят п’ять відсотків, п’ятого року життя – шістдесят – сімдесят відсотків, шостого року життя – шістдесят п’ять – сімдесят п’ять відсотків, для сьомого року – сімдесят – вісімдесят відсотків. Показники можуть коливатися в означених межах та залежать від ряду чинників: типу занять, складності рухів, ступеня їх засвоєння, рівня загальної підготовки та організованості дітей та ін.. Існують різні шляхи для регулювання моторної щільності занять:

- правильний вибір способу організації дітей для виконання вправ та доцільне поєднання способів організації дітей для виконання рухів впродовж заняття;

- поєднання вправ основних рухів в комплекси;

- заповнення пауз в час очікування вихованцями своєї черги, або при зміні обладнання простими руховими вправами, які не потребують контролю вихователя;

розміщення і максимальне використання на заняттях великого і дрібного обладнання;

- забезпечення кількості інвентарю та посібників, використання універсального обладнання для одночасного виконання дітьми різних рухів;

- педагогічно – виправдане застосування словесних і наочних прийомів;

- музикальний супровід при виконанні рухів;

Робота ДНЗ в цілому спрямовується на підтримку, збереження і розвиток здорового способу життя дітей, правильної його мотивації . З огляду на це, дітей ознайомлюють з поняттям про гігієну діяльності, гігієну тіла, зовнішності, основні органи, а також про статеву індетифікацію та розвиток організму. При цьому треба дотримуватися принципів послідовності, систематизації та індивідуального підходу. Ця важлива робота проводиться в процесі всього часу перебування дітей у дошкільному навчальному закладі. І як показує досвід, заняття з фізкультури займає важливе місце у всьому виховному процесі дитячого закладу.

слідуюча>>>

Консультація для батьків "Розвиток дрібної моторики рук у дітей дошкільного віку"

Батьків завжди хвилює питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини і як правильно підготувати його до школи. Вченими доведено, що розвиток руки та розвиток мови і мислення дитини тісно зв'язані між собою.

Розвиток дрібної моторики це один з найважливіших показників інтелектуальної готовності малюка до шкільного навчання. Зазвичай, якщо у дитини добре розвинута дрібна моторика, вона завжди логічно міркує, в неї добре розвинута пам'ять, увага та зв'язна мова. Вчителі завжди відзначають, що першокласники дуже часто відчувають великі труднощі в опануванні навичок в письмі. Письмо - це складний навик, який включає виконання унікальних, координованих рухів руки. Отже техніка письма потребує сумісної злагодженої роботи м'язів кисті та всієї руки, а також розвиненого зорового сприйняття та довільної уваги.

Для повного оволодіння навичками письма необхідно мати певну функціональну зрілість кори головного мозку, у непідготовлених до письма дітей, при недостатньому розвитку дрібної моторики та зорового сприйняття і уваги, як правило, приводить до стану тривоги дитини у школі та негативного ставлення до навчання. Тому в дошкільному віці дуже важливо розвивати механізми, які потім будуть необхідні для оволодіння письмом, створювати умови для постійного накопичення дитиною практичного та рухового розвитку і навичок ручної вмілості.

В дошкільному віці дуже важлиою рахується саме підготовка до письма, а не саме навчання писати, і це повинно починатися задовго до шкільної парти.Батьки, які в певний час починають приділяти належну увагу певним вправам, різноманітним завданням, іграм, що до розвитку дрібної моторики та координації рухів рук, наразі вирішують відразу два питання: по-перше, вони непрямим чином починають впливати в загальному інтелектуальному розвитку малюка, по-друге, вони його до оволодіння навичок письма, які в майбутньому обов'язково допоможуть уникнути різних проблем шкільного навчання.

Основні види розвитку дрібної моторики рук Пальчикова гімнастика ("Пальчикові ігри" - це як завжди, інсценування за допомогою пальців різних римованих казок та історій, виконання багатьох ігор вимагають брати участь обидві руки, що навчає дітей орієнтуванню в поняттях напрямку: «ліворуч», «праворуч», «вниз», «угору» то що. В ході пальчикових ігор малюки повторюють рухи дорослих, тим самим активізують моторику рук, таким чином виробляється уміння керувати своїми рухами, тренування спритності, концентрування уваги на одному з видів діяльності.

Гра "Моя сім'я".

Це пальчик - мій дідусь,

Це пальчик - моя бабуся,

Це пальчик - любимий татко,

Це пальчик - рідненька ненька,

Це пальчик - буду я,

От і вся моя сім'я! (Почергово згинають пальці, з початку великий)

Гра "Коники"По дорозі білою, гладкоюСкачуть пальці, як конячки.Цок-цок-цок, цок-цок-цок.Скаче жвавий табунець.(Пальчики "скачуть" по столу в ритмі вірша)

Графічні вправи Завдання "Штрихування" Намалюйте контурну картинку, наприклад, фрукт, або овоч і дайте дитині заштрихувати картинку прямими рівними лініями, не виходячи за її контури.

Завдання "Обведи малюнок" Намалюйте контурну картинку і дайте дитині обвести малюнок точно по лініях, не відриваючи олівець від паперу.

Завдання "З'єднай по точках" Намалюйте контурну картинку пунктирними лініями і дайте дитині з'єднати пунктири (точки) однією суцільною лінією, не відриваючи олівець від паперу.

Завдання "Намалюй фігури" Намалюйте дві геометричні фігури, одну велику, іншу маленьку дайте дитині намалювати всередині великої фігури, що поступово зменшуються фігури, а навколо маленької - поступово збільшуються фігури. Торкатися стінок попередньої фігури можна. Чим більше вийде фігур, тим краще.

Завдання "Намалюй таку ж картинку" Намалюйте будь-яку картинку і дайте дитині повторити ваш малюнок.

Завдання "Дорисуй картинку" Намалюйте ліву половину картинки і дайте дитині домалювати праву половину малюнка.

Завдання "Графічний диктант" Дитині дається наступна інструкція: "Слухай уважно і проводь лінії під диктовку. Одна клітинка вгору, одна клітинка направо, одна клітинка вниз, одна клітинка направо» і т. д. " Візерунки можуть бути різними.

Чим ще можна позайматися з дитиною, щоб розвинути ручну вмілість? · Розминати пальцями пластилін, глину;нанизувати великі і дрібні гудзики, кульки на нитку;грати з мозаїкою, конструктором, кубиками;грати з піском, водою;різати ножицями (аплікація, симетричне вирізування, вирізання різних фігурок)малювати різноманітними матеріалами (олівцем, ручкою, крейдою, аквареллю, кольоровою крейдою, гуашшю)

Вивченням рівня комунікативно – мовленнєвої компетенції було охоплено 148 дітей раннього, молодшого та старшого дошкільного віку. Діти з високим та достатнім рівнем комунікативно – мовленнєвої компетенції становлять 52, 4%, із середнім 41,4% із низьким - 6,2% від загальної кількості дітей. Старші дошкільники вільно спілкуються з дорослими,однолітками, уміють правильно висловлюватись, вести елементарний діалог, будують речення із причинно – наслідковим зв’язком.

Діти молодшого віку називають дії, ознаки, властивості предметів, переказують знайомі казочки, використовують у мовленні слова ввічливості. На протязі навчального року вихователі працювали з батьками з метою розширення знань батьків з розвитку мовлення дітей вдома, використовуючи як традиційні, так і інтерактивні методи взаємодії.

Анкетування батьків показало, що питанню розвитку мовлення дітей 68% сімей приділяють достатньо уваги, а 32% потребують кваліфікованої допомоги з педагогів.Аналіз перспективно – календарного планування, щодо розвитку мовленнєвої компетенції засвідчив - педагоги закладу завжди застосовують широку палітру методичних засобів для виконання вимог Державної Базової програми. Спостереження за педагогічним процесом та співбесіди з вихователями далють змогу стверджувати, що загалом наші педагоги добре володіють методикою розвитку мовлення дітей. Це підтвердили також і відкриті заняття.

Слід відмітити позитивний досвід роботи вихователя Сацької Н.Т. з розвитку комунікативної компетенції старших дошкільників, яка широко використовувала проектні технології, різні методи роботи з казкою, образне та поетичне слово та досягла добрих результатів. Та разом з тим, вихователям дошкільного закладу слід звернути увагу на, що на заняттях з мовлення основну увагу треба зосереджувати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мови, формування навичок розповідання та переказування, збагаченню словника дітей під час ігрової діяльності, в повсякденному житті, розвитку образного мовлення дітей, самостійної мовної творчості дошкільників. Тому питання розвитку мовлення дітей

Азбука виховання

А – азбуку виховання повинні знати всі батьки

Б – будьте при дітях обережними у своїх вчинках

В – вас запитують – уважно слухайте, дайте відповідь

Г – говоріть із дитиною у зрозумілій для неї формі

Д – дайте можливість дитині виявити самостійність

Є – єдність між педагогами і членами сім’ї – запорука успішного виховання

Ж – життя дитини повинно бути заповненим посильною працею, роботою

З – знайте: основи виховання закладаються з раннього дитинства ігри для дитини – запорука здорового фізичного розвитку

К – корисно знати – любов до дитини має бути поміркованою

Л – любов до землі, рідного краю виховуйте з дитинства

М – мама і мир – найдорожче для дітей

Н – ніколи не говоріть дітям неправду

О – одяг дітей має бути охайним

П – прагніть бути з дітьми завжди справедливими

Р – розмовляйте з дітьми частіше, співайте разом

С – стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас

Т – трудитися дітей навчайте з раннього віку

У – успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім’ї

Ф – фізкультура для дитини повинна стати улюбленим уроком

Х – хай завжди дитина відчуває інтерес до себе

Ц – цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів

Ч – частіше бувайте з дитиною на природі

Ш – шум – ворог здоров’я дитини

Щ – щастя і радість дітей – у ваших руках

Я – якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилась до всіх з любов’ю,

самі намагайтесь дотримуватись усіх цих порад

БАЖАЄМО УСПІХІВ!

**Дитина знає, що вона прекрасна, дорослі іноді роблять все, щоб вона про це забула.

**Хай життя протікає природнім шляхом, щоб міг

розкритися вроджений потенціал вашої дитини.

**Щастя – це реалізація самого себе, задоволення своїх

запитів.

**Більшість наших дітей – "просто діти”. Не робіть з

них "вундеркіндів”, не ставте непомірні вимоги. Дитина повинна бути частіше задоволеною від того, що вона може, ніж тривожною через свою неповноцінність.

**Щоб підготувати дитину до життя, треба дати певну систему знань, умінь і навиків – це дають учителі. Культуру взаємостосунків дитина приносить

із сім’ї.

Від першого слова малюка до красивого зв'язного мовлення довгий шлях. Спочатку ми посміхаємося, потім радісно переказуємо забавні застереження дитини. Але якщо малюк вже зовсім не маля, йому чотири – п'ять років, а дитина погано говорить, ми починаємо розуміти, що розвитком мови потрібно займатися серйозніше.

Для розвитку мови дітей дошкільного віку до 1,5 років підійдуть такі методи:

Імітуйте звуки, які ви чуєте, згадуйте і розповідайте дитині вірші, співайте пісеньки , грайте в ігри, де потрібно називати ці звуки;

Називайте все, що бачить дитина, описуйте свої дії вголос;

Кожен день додавайте кілька нових слів у словник дитини, повторюйте їх у наступні дні, обговорювати ці слова в повсякденних ситуаціях;

Давайте дитині завдання у вигляді простих команд. Попросіть маля допомогти вам, принести щось, подати, вказуйте де лежить потрібний предмет і т.д. Давайте прості команди під час гри: дай машинку, кинь м'яч і т.д. ;

Використовуйте в розмові з дитиною слова, що позначають послідовність дій: спочатку, почекай, потім, до, після і т.д.;

Якщо дитина мовчить?

Розвиток мовлення дітей дошкільного віку в значній мірі залежить від того, з якої причини дитина погано або мало розмовляє.

Якщо дитина «мовчун», але розуміє всі прохання, виконує команди, замість відповіді може показати пальцем на потрібний предмет і т.д., то з розвитком швидше за все все в порядку. Спробуйте змінити враження у дитини: це може бути зміна обстановки (візит до родичів або поїздка на море, в село), ​​відвідування дитячого центру, викличте позитивний емоційний сплеск. Якщо в результаті дитина почне говорить більше, ніж зазвичай, значить приводу для занепокоєння немає.

Переконайтеся, що дитина чує досить мовних моделей: від батьків, родичів, інших людей з найближчого оточення.

Аудіо записи та мультфільми не замінюють і не заповнюють живого спілкування, для розвитку мови дитини та формування навичок зв'язного мовлення необхідний діалог.

Якщо дитина погано вимовляє окремі звуки?

Якщо у дитини дефекти вимови звуків, то причин може бути кілька. Найчастіше страждає якась одна група звуків: шиплячі, свистячі, «р», сонорні. Це може бути пов'язано з повільним розвитком мовного апарату. Слабкість щелепних м'язів може затримувати розвиток правильної артикуляції. Давайте дитині погризти сухарики, цілі фрукти, м'ясо шматочками. Виконуйте мовну зарядку. Не забувайте про дрібну моторику, вона тісно пов'язана з артикуляцією.

Погано розвинений фонематичний слух?

Ще одна причина – поганого розвитку фонематичний слуху. Дитина просто не чує своєї неправильної вимови, йому здається, що він говорить як належить. Фонематичний слух можна розвивати спеціальними вправами.

Вправи на розвиток фонематичного слуху

Для гри потрібні різні іграшки і предмети, що видають характерні звуки: барабан, дзвінок, ложка, папір і т.д.

Дитина сідає спиною до дорослого. Дорослий видає звуки за допомогою різних предметів.

Дитина повинна здогадатися, що це за предмет і назвати його, не обертаючись. Звуки можуть бути самими різними: можна кидати м'яч або ложку на підлогу, рвати або м'яти папір, бити предметом про предмету, перевертати сторінки книги і т.д.

Варіант гри: дитина сідає спиною до джерела звуку або до вікна, а дорослий запитує, що за звуки він чує. Шум машини, розмова перехожих, гавкіт собаки – всі ці звуки дитина слухає і називає. Якщо грати з кількома дітьми одночасно, з'являється елемент змагання.

Проблеми через особливості будови артикуляційного апарату

Буває, що логопедичні проблеми у дитини виникають через фізичні особливості будови мовного апарату. Найпоширеніша проблема – коротка під’язикова вуздечка. Вуздечку або розтягують спеціальним масажем, або підрізають. Високе верхнє небо теж може викликати певні незручності при вимові звуків, зокрема «р».

Всі ці випадки розглядаються логопедом на індивідуальному прийомі і дитині призначають спеціальний курс вправ і мовних зарядок.

БАЖАЄМО УСПІХУ!

У ході оволодіння дітьми новими трудовими навичками звертаємо їхню увагу на те, що вміння самі собою не з'являються: «Доки не впріти, доти не вміти», «Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь», «У невмілого й руки не болять», «Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися», «Не святі горшки ліплять, а прості люди», «Не одяг красить людину, а добрі діла», «Для всякого діла потрібні знання», «Кожний майстер колись був невмілий». А прислів'я «Зробив діло — гуляй сміло» є влучним акордом для завершення трудового доручення.

Роль батьків у вихованні працелюбності

Звичайно, виховати самостійну, організовану та працелюбну дитину неможливо лише в стінах дитячого садка. Адже особистий приклад і участь батьків у трудовому вихованні дітей має величезне значення. Тому ми активно залучаємо їх до цієї роботи. Проводимо з ними бесіди, консультації, залучаємо до участі в освітньому процесі, у «Дні добрих справ», даємо конкретні рекомендації щодо прийомів трудового виховання вдома, які трудові доручення слід давати конкретним дітям, як правильно оцінити результати дитячої праці, підтримати у випадку невдалого виконання доручення тощо.

Коли діти усвідомлюють свої обов'язки та набувають практичного досвіду, у них з'являється впевненість у своїх силах та можливостях, готовність працювати. Вони із задоволенням виконують свої обов'язки, допомагають молодшим братикам чи сестричкам. Спостерігаючи, як працюють дорослі, діти радо разом з ними прибиратимуть приміщення, пратимуть, готуватимуть, працюватимуть у саду і на городі. Ми пропонуємо батькам потурбуватися, щоб знаряддя праці, якими користуються діти, відповідали їхнім силам і можливостям, а дитячу працю супроводжував оптимістичний, радісний настрій.

Для того щоб діти любили працю, щоб вона поступово стала для них потребою, необхідні міцні трудові навички, які формуються лише у результаті повсякденного вправляння. Якщо набуті навички стануть сталими, а обов'язки усвідомленими, то їх систематичне виконання у дитячому садку переросте у звичку. Порадник для батьків щодо трудового виховання дітей

залучати дитину до трудових справ сім'ї якомога раніше;

за дитиною старшого дошкільного віку закріпити постійні обов'язки, за виконання яких вона має бути відповідальною;

не допускати відхилень від встановлених дорослим вимог, щоб не давати дитині при-воду до ухиляння від своїх обов'язків;

не карати дитину працею: праця має приносити радість та задоволення; учити дитину працювати, прищеплюючи їй елементарні навички культури трудової діяльності раціональні прийоми праці, правильне використання знарядь праці, планування та завершення трудового процесу;

не давати дитині непосильних доручень, але доручати роботу з достатнім навантаженням;

не підганяти дитину, чекати, поки вона закінчить роботу сама;

завжди дякувати дитині за допомогу чи старанно виконане доручення;

не забувати хвалити дитину за ту роботу, яка вимагала від неї особливих зусиль

Насичення простору дитини зразками мовної культури є основним джерелом збагачення її мовлення. Пам`ятайте! Малюк не навчиться говорити, ненаслідуючи дорослих. Ось кілька порад щодо цього:

остерігайтесь уподібнення своєї мови до спрощено-спотвореного дитячого мовлення, уникайте шаблонів у формах висловлювання.

створюйте й належно утримуйте найпершу бібліотеку малюка – нехай його власністю будуть добре ілюстровані великогабаритні книжки.

враховуючи реальні можливості дитини періодично намагайтеся спиратися на її досвід і підводити до порівнянь, аналогій, узагальнень до встановлення взаємозв`яків між предметами щоб вона заговорила, треба зацікавити її, здивувати.

Правила мовленєвого спілкування:

Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

Пам`ятайте: ваша мова є для дитини взірцем для наслідування, тому вона має бути чистою, багатою, виразною, чіткою. учайте старшим дітям якомога більше у вільний час розмовляти з молодшою дитиною.

Спонукайте малюка до звуконаслідування, до правильного промовляння слів.

Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.

Ні в якому разі не повторюйте неправильне мовлення дитини.

Якомога більше залучайте малят до ігор, розповідайте їм казки, розучуйте з ними пісні, скоромовки, вірші.

Заохочуйте словесну творчість дітей. Ведіть словничок, записуйте перші вислови вашого малюка.

Спонукайте дитину до складання віршів, лічилок, будьте їм у цьому помічниками.

Уважно ставтеся до всіх дитячих запитань.

Ваша відповідь дитині повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою.

Спонукайте дітей до запитань, виховуйте "чомучок".

Систематично влаштовуйте ігри у "слова"

При нагоді вживайте прислів`я, загадуйте загадки.

Обов`язково пояснюйте кожне не зрозуміле дитині слово, у її присутності звертайтеся до словника.

Здоров`язбережувальні технології у нашому дошкільному навчальному закладі

Педагогічним колективом нашого дошкільного закладу впроваджено низку системних заходів, спрямованих на збереження здоров`я вихованців. Поряд із традиційними технологіями фізкультурно-оздоровчої роботи ми використовуємо інноваційні технології, вивчаєто та впроваджуємо у практику роботи найкращий досвід педагогів України.

Ми визначили пріоритетні напрями фізичного виховання дошкільників у нашому дошкільному закладі:

Вчити дітей дбати про власне здоров`я.

Розвивати потребу у щоденній руховій діяльності.

Розвивати фізичні якості, формувати навички володіння основними рухами та руховими діями.

Підтримувати у дітей інтерес до різних видів спорту, занять фізичною культурою.

Забезпечувати взаємодію педагогів, медичнихних працівників та батьків у питаннях зміцнення психічного, фізичного здоров`я дітей та формування у них здорового способу життя.

Одним із найважливіших завдань закладу є єдність інтелектуальної і фізичної культури майбутнього покоління. Усвідомлення великої відповідальності за здоров`я дітей дає стимул до оволодіння новими методиками і технологіями в напрямку фізкультурно-оздоровчої роботи.

Вирішенням цієї проблеми в дошкільному закладі є цілеспрямоване використання в процесі виховання дітей дошкільного віку відомих фізкультурно-оздоровчих методик та інноваційних технологій, адаптованих до вікових особливостей дітей.

В закладі ведеться робота по впровадженню оздоровчих технологій сучасності, зокрема степ-аеробіка, стретчінг, ритмопластика, релаксація, пальчикова та дихальна гімнастики.

корекційні технології ( фітбол-аеробіка, арттерапія, казкотерапія, музикотерапія, психогімнастика, фонетична ритміка.